Конкурс краси серед дівчат з інвалідністю відбувся у Черкасах

Конкурс краси серед дівчат з інвалідністю відбувся у Черкасах

Краса, взаємопідтримка і світло – в такій атмосфері відбувся конкурс краси “Без обмежень” серед дівчат з інвалідністю у Черкасах. Захід провели у Черкаському обласному Краєзнавчому музеї. Кореспонденти Суспільного відвідали конкурс, і запитали в учасників заходу про мрії, хвилювання і враження.

Учасниця Юлія Михно приїхала на конкурс із Мельників (Чорнобаївський район – ред.). Розповіла, що в Черкаській області такий захід вперше. І такі конкурси, на її думку, необхідні, щоб дівчата не закривались в собі, розвивались, показували свої таланти та вміння, красу зовнішню і внутрішню, і що інклюзія – не завада для нормального життя.

Юлія поділилася, що хоче стати інклюзивною моделлю, і власним прикладом довести, що це можливо, а також внести свою частку в розвиток цієї галузі. І додала, що всі люди рівні і мають однакові права.

Тему доступності учасниця називає болючою, бо вона не всюди може вільно потрапити. Але зі слів дівчини, в цьому напрямку є напрацювання, всі мають працювати разом – і влада, і суспільство.

Відвідувачка заходу Ніна Хоменко підтримувала онуку Анну. Розповіла, що такі заходи потрібні, щоб підтримувати людей з інвалідністю і щоб підтримувати діалог з суспільством, розповідати про проблеми та радості через мистецтво.

Леся Валяєва, голова обласної організації “Життя без бар’єрів” – одна з організаторок заходу. Розповіла журналістам, що ідея влаштувати такий захід з’явилася після того, як схожий конкурс провели в Краматорську. Там черкащанка Наталія Демиденко стала першою віцеміс. 

Мета конкурсу, зі слів співорганізаторки – запровадити інклюзивні процеси в суспільстві, показати те, що незалежно від того, чи людина з інвалідністю, чи ні, чи вони мають інший колір шкіри, чи національність іншу – вони повноцінні члени суспільства і мають однакові права.

Окрім цього, додає пані Леся, дівчата – учасниці мають окрім внутрішнього бар’єру (іноді, це несприйняття себе) ще й зовнішній – подекуди несприйняття суспільством. А такі конкурси – це перший крок до діалогу між людей з інвалідністю та суспільством для подальшого поліпшення якості життя.

Леся Побиванець, – співорганізаторка та очільниця Черкаської дитячої міської організації “Країна дитинства”. Вона розповіла, що серед дівчат – дуже багато креативних, розумних, і з чіткою громадянською позицією. Для них попередні два дні організовували різноманітні майстер-класи – і еко-тематики, і на теми краси. Їх вчили робити макіяж та зачіски, які будуть підходити саме їм. Вони також зустрічалися з відомими в місті людьми, знайомились і спілкувались між собою.

Залиште коментар