Свою відпустку історики-науковці Черкаського національного присвятять дослідженням трипільскої культури

Свою відпустку історики-науковці Черкаського національного присвятять дослідженням трипільскої культури

Пріоритети щодо подальшої науково-дослідної роботи для себе визначили науковці-історики ЧНУ. У час відпустки вони будуть продовжувати дослідження пам’яток трипільськоъ культури, зокрема трипільських протоміст, знайдених на Черкащині. Про це на сайті Черкаського національного університету імені Богдана Хмельницького повідомив завідувач кафедри археології та спеціальних галузей історичної науки Черкаського національного університету імені Богдана Хмельницького Анатолій Морозов.

“Відпустка для викладачів кафедри археології та спеціальних галузей історичної науки Черкаського національного університету імені Богдана Хмельницького позначена пожвавленням дослідницької роботи щодо подальшого опрацювання низки цікавих наукових проблем, кожна з яких має великі горизонти.

Назвемо першу. Це феномен трипільських протоміст Черкащини (Майданецьке, Тальянки, Білашки, Гордашівка), які як за територією, так і за чисельністю населення, суттєво випереджали сучасні їм міста Месопотамії — Ур, Урук, Лагаш. Підкреслимо, що це перші відомі центри міської цивілізації на планеті.

Ця робота має не лише науково-теоретичне, а й міжнародно-політичне значення. У 2018-2019 рр. Черкаський національний разом із колегами із Румунії і Молдови вже зробив кілька суттєвих кроків на шляху включення трипільської культури до переліку об’єктів Всесвітньої культурної спадщини ЮНЕСКО.

Важливо, що до цієї роботи активно залучаються студенти навчально-наукового інституту міжнародних відносин, історії та філософії — волонтери Центру дослідження трипільської культури ЧНУ. Вони вже не раз разом із провідними фахівцями Інституту археології НАН України брали участь в експедиціях на території Державного історико-культурного заповідника «Трипільська культура».

Попри всі тимчасові перешкоди, навчальний процес в ННІ сплановано таким чином, щоб і цього року студенти-археологи взяли участь в розкопках у с. Легедзине.

Немає сумніву, що кожен студент, який пройшов школу першого розкопу в Легедзиному, провів тут чарівні літні українські вечори, біля вогнища, а потім засинав під сузір’ями, які посміхалися йому точнісінько так, як і 5 тисяч років тому його пращурам — трипільцям, неодмінно сповниться бентежним, нестримним бажанням пізнання нового, самовідданого служіння чарівній Кліо, аби вона завжди була ласкаво схильною до його рідної неньки-України”, – повідомив науковець.

 

з

Залиште коментар