Юрій Ботнар, заступник міського голови Черкас, стаття на особистому каналі “Telegram”
Минулого тижня фігурант розслідування НАБУ, підставний директор фірми Бродського Олександр Згіблов публічно звинуватив мене в тому, що на сесії міськради громадяни вимагали повернути податки до бюджету від самого Згіблова та його господаря.
Детальніше про схему Бродського тут: http://bit.ly/39W6yIn.
Уся ця акція мала вигляд так званої апагогії, або інакше кажучи замилювання очей від самих «вільних демократів», аби довести аргументовані звинувачення проти них до абсурду.
Підтвердженням цьому є і той факт, що після сесії самі бродськісти спокійно зняли розміщені банери.
Люди, що тримали плакати «проти Згіблова» і стояли поміж групою підтримки самого Згіблова, тихо пішли ще задовго до цього.
Сподіваюсь, що і серцевий напад, на який поскаржився пан Згіблов, був спрямований на привернення уваги та додаткової драматизації акції з банерами.
Так чи інакше бажаю Олександру Георгійовичу міцного здоров’я. Зрештою йому, Ніні Набокіній та Михайлові Бродському воно знадобиться на допитах у НАБУ.
Хочу зауважити, що я не розділяю думку стосовно 85 млн грн нібито несплачених податків підприємствами Бродського.
Несплата податків — лише вершина корупційного айсбергу. І 85 млн. грн, про які написали для абсурду самі «вільні від совісті» демократи — лише квіточки.
«Ягідки» порахувати нескладно: матрацні (!) фірми Бродського, за домовленістю з державними чиновниками, придбали у держави 2 589 200 тонн піску за 10,57 грн/т. Ринкова ціна тонни піску — 104 грн за тонну.
Отже держава мала тримати: 2 589 200 тонн х 104 грн = 269 276 800 грн.
Держава отримала: 2 589 200 х 10,57 грн = 27 367 844 грн.
Держава втратила на схемі Бродського 269 276 800 грн — 27 367 844 грн = 241 908 956 грн. Прямі втрати бюджету — 242 мільйони гривень! Половина бюджету розвитку Черкас, наприклад.
Ці гроші мали стати зарплатами, пенсіями, стипендіями, соцвиплатами, тротуарами, дорогами, спортивними комплексами, тролейбусами…
А стали ці гроші двома черговими яхтами і сотнями замовних статей проти політичних опонентів та бізнес-конкурентів Михайла Бродського.