Буйний Паша і зла Маша: нажахані жителі «Сигналу» мріють про еміграцію

Буйний Паша і зла Маша: нажахані жителі «Сигналу» мріють про еміграцію

Тихе і мирне життя у садовому кооперативі «Сигнал» пішло шкереберть після того, як там поселились родини трудяги Паші і його нестриманої сестри Маші. (Імена з етичних міркувань змінені).

Життя мешканців садового кооперативу «Сигнал», що у с. Хвильово-Сорочин у Золотоніському районі, було прекрасним.

За понад сорок років існування кооперативу кожний з його учасників намагався створити на своїх шести сотках рай земний. Посаджені з любов’ю та виплекані деревця за чотири десятиліття перетворились на тінисті, затишні садки, що зачаровують місцину незабутньо-приємним фруктовим ароматом. Всеньке літечко милують око охайні квітнички. Тиша і благодать.
Нікому і в страшному сні не могло привидітись, що цей спокій можуть зруйнувати двоє людей.

Роботяга Паша

Не так давно будинок у кооперативі придбав молодий чоловік, який з сім’єю, переїхав туди мешкати з одного з сіл Золотоніського району. Пашу сусіди по кооперативу поважали.
– Золоті руки і безвідмовний. Що кому треба, завжди допоможе: дрова привезти, скласти, чи будь-що інше по господарству. Звісно, не задарма, але ж у селі не так просто знайти людей, яких можна найняти для якоїсь разової роботи. Паша – це був найперший наш помічник, – розповів один з жителів кооперативу.
Правда, Паша любить заглянути у чарку.
«Зелений змій», як то кажуть, нікому ще розуму не додав. А роботягу Пашу взагалі перетворював на буйного. Та сусіди на це не зважали, бо кулакам Паша волі не давав. Як виявилось, до пори до часу.

Зла Маша

Все кардинально змінилось, як у кооператив, придбавши будинок, переїхала сестра Паші – Маша. Після чаркування, а ця процедура, зі слів місцевих, у Паші і Маші відбувається ледь не щодня (особливо коли Паша у відпустці), обоє влаштовують незабутні «концерти».
Перебуваючи добряче «під шофе», родичі перетворюються на банду, яка тероризує всіх, хто потрапив під хмільну і гарячу руку. Того образять, того обматюкають, того полякають, а когось, гляди, і поб’ють.
– Паша працює у Черкасах водієм, тому періодично буває тверезим. Маша майже постійно під мухою. А ще ж злюща яка. Бува як стрінеться на дорозі, то одразу обматюкає і прокльонами закидає. І це на рівному місці. Я, люби Боже правду, не попускаю, і на прокльони та матюччя не мовчу. Тих, хто дає відсіч, вона намагається зайвий раз не зачіпати, але таким гидить спідтишка. Не так давно на моєму велосипеді хтось покришки порізав. Голові кооперативу Ірині Майбороді, з якою у Маші затяжний конфлікт, якоюсь смердючою отрутою двері хтось обмазав… До її появи, а це близько півроку, нічого подібного тут не було, – поділилась спогадами інша жителька кооперативу.

«Не так летиш…, не так свистиш…»

Пізніше до кола хуліганів доєднався ще один житель кооперативу – пенсіонер, їхній новий товариш по пляшці.
Ото, бува, понапиваються, стануть на дорозі і чіпляються до людей, провокуючи бійки. Підстава, як у тому анекдоті: «не так летиш, не так свистиш»…
– Паша, будучи добряче напідпитку, кинув сокирою у сусіда (!) тільки за те, що той мав необережність пройти повз їхню компанію, яка цмулила алкоголь, розташувавшись навколо Пашиної «Ниви». А чого ви дивуєтесь? Паша часто сідає за кермо, перед тим як слід «проспиртувавшись». Біля магазину недавно побив палицею чоловіка. На екзекуцію потерпілий нарвався начебто за криве слово на адресу Маші, – згадав про витівки гоп-компанії один з жителів кооперативу.

«Викликаю на бій!»

Немає спокою у «Сигналі» і вночі.
– Той дурень старий, який з ними п’є, взяв собі моду о другій ночі тинятись по під хатами і щосили ревіти. Стане під вікнами і горлає: «Викликаю тебе на бій!». Розумієте, ми вже боїмось ночувати у своїх будинках. Якщо раніше багато наших сусідів все літо жили у кооперативі, то зараз, всі хто може, намагаються до ночі кудись звідсіля «здиміти». Ночувати тут стало страшно, – додав інший житель злощасного кооперативу.
Цю думку висловили багато хто з тих «сигналівців», що погодились говорити з автором. Бо ті, хто оселились у кооперативі, між міською метушнею і сільським спокоєм вибрали останнє. Можлива перспектива його втратити їх лякає найбільше. Чимало жителів кооперативу вже всерйоз подумують над питанням, чи не пора емігрувати?

Група «Паші-Маші» і голова

Найдужче дісталось від дикої парочки голові кооперативу Ірині Майбороді.
Жителі кооперативу, яким чимось допікала група «Паша-Маша», зазвичай скаржаться голові кооперативу. За останні кілька місяців у Вікторії зібралась купа таких скарг.
– У мене до цих людей претензій не було доти, поки до мене не почали звертатись жителі кооперативу зі скаргами на цю родину. Я ж не можу не реагувати. Як голова кооперативу і колишній правоохоронець, намагалась переконати їх припинити ці хуліганські дії. Єдине, чого добилась, це те, що свою агресію група «Паші-Маші» спрямувала на мене, – почала розповідь Ірина.

«Проблеми індіанців шерифа не обходять»?

Минали дні, росла кількість скаржників на дії «веселої» гоп-компанії, і, відповідно, ріс стосик письмових скарг на столі у голови. А бесіди, які голова кооперативу намагалась вести з порушниками громадського спокою, не лише не допомагали, а навпаки, загострювали конфлікт ще більше.
– Я голова кооперативу, причому досить давно. Люди звикли з будь-яким питанням звертатись саме до мене. І я завжди роблю все для того, щоб проблему було розв’язано. Ні як людина, ні як голова, я не могла ігнорувати скарги. Тому намагалась умовити колотників по-людськи ставитись до оточуючих. А натомість вони гнівались на мене ще більше, – пояснила свою позицію Ірина.
Голова кооперативу не могла не помітити дивний, майже підозрілий спокій зі сторони правоохоронців. Ну як так? У кооперативі наростає соціальна напруга, яку спричиняють кілька людей. Тут і до тяжкого злочину, і до самосуду недалеко, а поліція дивиться на це крізь пальці.
– Відчуваючи безкарність, хулігани нахабніють. У жителів, які бачать це неподобство, зріє лють. Це не може так тривати. Розв’язка обов’язково буде. Впевнена, що станеться одне з двох: або вони когось уб’ють, або їх жителі кооперативу живцем спалять. Зверталась до дільничного інспектора, але чомусь він ні разу у нас не з’явився. «Проблеми індіанців шерифа не обходять?!». Хоча нетверезий Паша любить хвалитись, що у нього у поліції є «дах». Брат – колишня міліцейська «шишка», а з дільничним вони «свої у дошку», – охарактеризувала ситуацію у кооперативі його голова.

«Кривава маївка»

Апогеєм стали події першого травня. Згадана п’яна компанія двічі вривалась у двір голови кооперативу, щоразу влаштовуючи сварку й бійку.
– В ході нападу мене вдарили по голові скляною пляшкою, і я отримала тілесні ушкодження, які підтвердила експертиза. Ми викликали поліцію. Та п’яний Паша примудрився погрожувати нам навіть у присутності поліцейських: «У мене брат у міліції, ви все одно нічого не доб’єтесь. А я, що захочу з вами, те й зроблю. Хоч повбиваю». Ми до поліцейських: «Ви це чули!? Чого ж ви нічого не робите!?», а вони нам: «Ми будемо вашими свідками»…, – описала бурхливі події Ірина Майборода.
Зі слів голови, спочатку кримінальне провадження по цьому факту чомусь розслідували, як мокре горить.

У рідному селі Пашу і Машу згадують недобрим словом

Стоїть пусткою осиротіла добротна цегляна хата померлих батьків Паші і Маші. Але жити у рідному селі ні він, ні вона, вочевидь, не збираються. Обоє залишили по собі недобру славу.
– Це ви про кого, не про Машку запитуєте? – Як не знати, – звісно, знаю. Вони з моїм сином в один клас ходили. Батьки були хороші люди. А діти… Машка пр…ка з дєтства. П’є, курить, і мужиками крутить як циган сонцем. Така нічим особливо не примітна, а з мужиками що виробляє? От тільки з ким трішки побалакає, і той мужик вже від неї не відходить. У бар веде, а потім у неї і ночує. Серед залицяльників і одружені чоловіки траплялись. Потім самі ж дивувались, як так вийшло? Мо’ зна’ що? Ото, може чули, відьми бувають, ті, що по коровах. Ну там молоко забрать. Або й по людях – хворобу а чи біду наслати. А ця видно така ж, тільки по мужиках, – пригадала пікантні подробиці баба Марія.
Не кращої думки у селі і про Пашу.
– Машу знаю мало, а от з Пашою в школі вчилась. З малечку він ріс відлюдькуватим, непривітним. А у дорослому віці став дратівливим. Міг побити когось тільки за те, що той «не так подивився». У селі є люди, які ще пам’ятають, як біля сільмагу він ні за що чоловіка ледь до смерті не забив. І звідки така ненависть? – поділилась спогадами інша односельчанка.

Про Пашу і «кришу»

У сільраді автор і голова «Сигналу» раптом виявили цікавий факт. Дільничним інспектором поліції у цьому селі та ж особа, що й у «Сигналі».
– Паша хвалився, що вони з дільничним не одну пляшку разом розпили. А вони, виходить, справді знайомі. За весь період конфлікту дільничний у «Сигнал» і носа не показав. Невже п’яні Пашині теревені – правда? – здивувалась Ірина Майборода.
У розмові з жителями села підтвердилась і чутка про Пашиного і Машиного брата у міліції. Дійсно, їхній брат колись служив у обласному управлінні міліції, але зараз він на пенсії. А от чи дійсно він впливав, чи міг впливати на працівників поліції, щоб захистити рідню, прояснити не вдалось.

«Коньяк», що відбиває пам’ять

Чимало «сигналівців» впевнені, що неадекватна, а часом і агресивна поведінка гоп-компанії – наслідок дії «домашнього коньяку», який вживають адепти дурноверхої бригади.
– Що вони таке п’ють? З придбаної у магазині горілки роблять напій, настояний на якомусь зіллі. Він коричневий, як коньяк. Але дія його якась дивна. Я зазвичай не вживаю, але, як і інші нормальні люди, інколи під хороший привід та закуску можу і випити. При цьому на «подвиги» після чарки мене ніколи не тягнуло. А то раз, після спільної роботи випив з Пашою його «коньяку» – і наче кудись подівся. Отямився – і аж сам здивувався. Виявляється, ми з Пашою на його машині поїхали на полювання і вже качок стріляємо. Між чаркою і полюванням – провал. Пам’ять як сокирою одрубало, – подивувався ще один житель кооперативу.

А що поліція?

Достеменно знаючи про затяжний конфлікт у «Сигналі», що от-от переросте у локальну «громадянську війну», у Золотоніському відділі поліції чомусь не дуже ним переймались. Чи то дільничний і справді друг Паші, і він, щоб вигородити друзів, вів в оману керівництво поліції району? Тобто представив картину того, що відбувається у «Сигналі» у світлі інтересів гоп-компанії? Чи то у поліції чомусь подумали, що той конфлікт якось сам по собі «розсмокчеться»? Хтозна.
Однак реальне реагування правоохоронців почалось після візиту Ірини і автора цих рядків до начальника Золотоніського відділу поліції Олександра Охріменка.
Після аудієнції працівники поліції кілька разів виїздили у «Сигнал», опитуючи людей. Почався рух і у розслідуванні кримінального провадження за фактом завдання ушкоджень голові кооперативу.
Раніше весела і гучна гоп-компанія раптом притихла і принишкла як миша під віником. Чи надовго?
– Після того, як голова озвучила проблеми, з якими зіштовхнулись члени кооперативу, тримаю це питання на контролі. Наші працівники зайнялись вивченням ситуації, що склалась у «Сигналі». Мене, як поліцейського, який відповідає за громадський порядок і безпеку громадян у нашому регіоні, не можуть залишити байдужим ті події, що мали місце у кооперативі. З цього зроблено висновки. З правоохоронцями, які своєчасно не зупинили ті негативні процеси, проведено відповідну роботу. Якщо ситуація у кооперативі не зміниться на краще, або вже згадані правоохоронці у подальшому будуть допускати подібні недоліки у роботі, готовий робити і кадрові висновки, – прокоментував начальник Золотоніського відділу поліції ГУ Нацполіції у Черкаській області Олександр Охріменко.

Мирослав Дебич

Фото тематичне

 

Залиште коментар