Черкаська дівчинка з 4 років співає українських пісень

Черкаська дівчинка з 4 років співає українських пісень

Дев’ятирічна Марія Самовол із Гельмязева, що на Черкащині, виконує українські народні пісні з чотирьох років. Її голос унікальний, розповіла Суспільному вчителька музики Світлана Ільченко.

Окрім цього дівчинка збирає та переспівує автентичні пісні. Місцеві жителі називають її “Гельмязівським соловейком”.

Марійка співає, навіть коли просто бавиться із кішкою Мурашкою, розповідає мама Валентина. Останні п’ять років у їхньому будинку українська пісня лунає щодня.

“Наша Маша співає змалечку. Спочатку співала для сусідів. Наш сусід говорив: ой радіо чую, ні, глянув – Маша співає”.

Дівчинка розповіла, чому захопилася саме українською народною піснею.

“Я там прекрасні слова, прекрасна музика, за виводи, за гори, та й за кручі”.

Навчалася співати Марійка у місцевому будинку культури. Керівниця колективу Віра Лобунець розповіла, що дівчинка до них прийшла в чотири роки, її любов до української пісні та унікальний голос помітили одразу.

“От в «Калину» коли вона приходить, то сидить і слухає, помітно, що очі розширюються, з’являються рум’янці і вона вся в отій українській пісні. Спочатку вона підспівувала, пімугикувала. Помітили, що вона сідає коло перших голосів Мене шокувало те, що вона настільки яскраво зазвучала в нашому колективі”.

Учасниця колективу Валентина Кобзаренко розповіла, що дівчинка “відчуває” пісню:

“Як світяться її очі, як вона відчуває пісню, це не просто дивує, а захоплює”.

Вчителька музики дівчинки розповіла, що у Марійки талант до народного співу помітно було змалечку:

“Ця дитина обдарована природнім таким голосом, , ще із садочка показувала свої природні здібності, саме такий народний стиль притаманний цій дитині”.

Зі слів Марії, у фольклорному колективі вона захопилася автентичною музикою. А торік вирішила записувати з вуст старожилів пісні, які співали ще їхні бабусі. Більше сотні таких має у своєму репертуарі 79-річна Катерина Самойленко.

“І про вдову, і про сиріт, такі роки були, як я жила. Вже я стара, війни були, вдови залишалися, то такі пісні складали дуже до душі”.

Захопленням дівчинки пані Катерина тішиться. Коли вона приходить у гості, не стримує сліз та називає її “гельмязівським соловейком”. Говорить, щоразу удвох розучують нову пісню.

“Я не можу, відразу буду плакати, мені з нею дуже добре спілкуватися, вона схоплює все на льоту,

Приходить Марійка до будинку 79-річної Варвари Гриб.

“У мене цілий зошит таких давніх пісень, що їх мало хто знає. Пісень гарних, я тобі заспіваю дуже стародавню, моєї мами”.

Варвара Гриб переповідає, як батьки навчали її співати. Років 15 тому вирішила занотувати усі пісні, доки не забула. Зошит цей обіцяє залишити дівчинці у спадок.

“Я думаю, що коли вже прийдеться мені, то я їй подарую зошит, то вона буде співати і ще й діткам своїм давати ці пісні, що в мене, бо вони дуже стародавні”.

Пісні Марійка записує на телефон, вдома прослуховує та переписує у зошит. Таких у ньому, каже, поки що тільки 15.

“Саме важче зрозуміти слова, якщо там із завиваннями різними, найважче зрозуміти слова тоді”.

Мати “соловейка” пані Валентина підтримує захоплення доньки.

“У фейсбуці там писали: не дадуть дитині й відпочити. Але, це її життя, вона цим живе і, коли навіть я дивлюся, вона стомлена зі школи прийшла, а ввечері зараз онлайн більше займаємося із вчителькою, а в неї друге дихання відкривається, вона оживає і дві години, 2,5 проходить, кажу – ти стомилася? – Ні”.

Марія ж зауважила, що давно визначилася – хоче стати артисткою і писати пісні.

“Нам вчителька дала завдання – намалювати свою мрію, мої однолітки намалювали машини, море, папугу, а я намалювала себе, піаніно і мікрофон”.

А ще мріє зробити студійний запис назбираних нею пісень та випустити диск.

Авторка Наталія Старинець

Залиште коментар