На Черкащині руйнується садиба пана Енгельгардта

На Черкащині руйнується садиба пана Енгельгардта

У селі Будище на Черкащині руйнується садиба пана Енгельгардта, в якій майже два століття тому козачкував Тарас Шевченко. Відреставрувати та перетворити маєток і прилеглу до нього територію на цілісний туристичний об’єкт можна буде лише після того, як визначать, на чиєму балансі він знаходиться.

Про це Суспільному розповіла директорка Національного заповідника “Батьківщина Тараса Шевченка” Людмила Шевченко.

До 2013-го року в цій будівлі розташовувалася загальноосвітня школа. За час її існування підводили комунікації, робили ремонти. Про те, що тут ще кілька років тому проходили заняття, нагадують стенди в кабінетах, які видно з вікон, та спортивний майданчик. Нині ж на дверях висить замок, дах частково розкритий, ливнівки не працюють, а місцями відвалюється цегла.

Після ліквідації школи запланували реконструкцію маєтку, яку так і не завершили, розповів Голова Шевченківської ОТГ Сергій Смалько.

“За моєю інформацією, туди вкладено майже сім мільйонів гривень, але що фактично зроблено і що там сьогодні є – це велике питання”, – зазначив він.

За його словами, заповідник готовий узяти маєток на свій баланс, але після встановлення його власника, проведення незалежної експертної оцінки та приведення до ладу всієї документації.

В. о. генеральної директорки Національного заповідника “Батьківщина Тараса Шевченка” Людмила Шевченко теж вважає, що для початку потрібно провести аудит того, що вже зроблене на території маєтку. А вже потім говорити про його добудову та перетворення на цілісний комплекс.

“Потрібно наповнити змістом не тільки саму будівлю, а й прилеглу до нього територію. Це і фрагмент парку, пам’ятки садово-паркового мистецтва, і декілька реліктових дубів. Таким чином ми можемо створити новий, але з великою історією туристичний об’єкт”, – додала вона.

Всередині маєтку нині з часів панування Енгельгардтів не залишилося нічого. У літературно-меморіальному музеї в сусідньому селі Шевченкове зберігається лише частина відреставрованих меблів із нього. Все інше зруйнували чи розікрали.

За час свого існування маєток зазнав чимало трансформацій, розповіла молодша наукова співробітниця відділу фондової роботи Маргарита Ткаченко. Спершу він належав Василю Васильовичу Енгельгардту, згодом відійшов у спадок його синові Павлу. Тоді на його території добудували стайні, оранжереї, а саму будівлю обклали цеглою.

Саме в ньому одне літо свого кріпацького дитинства 14-річний Тарас Шевченко провів як козачок. Тоді серед шляхти побутувала мода на таких собі “попихачів”, яких тримали в домі, аби ті приносили чи подавали якісь речі, розповіла музейниця.

“За переказами, саме в Будищі неподалік панського маєтку знаходився дуб, в дуплі якого малий Тарас ховав свої малюнки і ховався сам. Нині дереву вже більше тисячі років, його офіційно вважають другим за віком дубом після дуба Залізняка”, – розповіла Маргарита Ткаченко.

Алеї сосон, розташованій уздовж території маєтку, вже дві сотні років. А крім тисячолітнього дуба, є і такі, яким понад 800 та 500 років. Єдиними “мешканцями” території довкола садиби нині є білки, які облюбували це місце та живуть там цілими сім’ями.

За заповітом Павла Енгельгардта, із маєтку мали зробити школу. Виконав панську волю польський шляхтич, з яким після смерті чоловіка побралася пані Енгельгардт. Із часом у будівлі розташували профтехучилище, де готували робітників із селянської молоді. Пізніше там “оселився” коледж, який згодом перенесли у Шевченкове, а вже після війни його перетворюють на школу, яка й проіснувала до 2013-го року. Нині ж з’явилася можливість зробити його туристичним об’єктом.

На думку музейниці, будищенський маєток має потенціал, аби стати цілісним комплексом, який би у повній красі розкрив атмосферу, в якій жили Енгельгардти. Однак питання його створення, як власне і реставрації будівлі, нині відкрите.

Очільниця обласного управління культури Людмила Фіть Суспільному повідомила – маєтком Енгельгардта опікується Національний заповідник “Батьківщина Тараса Шевченка”, який у підпорядкуванні Міністерства культури. Прокоментувати телефоном, чому не ремонтують маєток, фахівчиня відділу розвитку історико-культурних заповідників Юлія Руденко відмовилася. Суспільне надіслало інформаційний запит та очікує на відповідь.

А от голова Черкаської ОДА Олександр Скічко під час пресконференції зазначив, що у 2021-му році фінансування цього об’єкту не передбачено.

“У будь-якому випадку ми зараз комплексно підходимо до програми по туризму, у нас пишеться загальна стратегія. Це буде прикладна програма, в межах якої ми будемо намагатися проводити незначні роботи на різних об’єктах”, – розповів Скічко.

Що ж стосується масштабної реконструкції, за словами очільника ОДА, то до цього потрібно підготувати відповідну проєктно-кошторисну документацію. До якої програми посадовці зможуть включити цю садибу, вирішать згодом.

Залиште коментар