Городищенський район знаходиться неподалік географічного центру України, на перетині доріг загальнодержавного значення. Значну частину сіл заснували козаки. Тут стояли козацькі сотні, місцевість була нанесена на легендарну карту французького інженера Гійома Боплана 1648 року. Козаки захищали цей стратегічно важливий край від загарбників, зробили важливий внесок у розвиток місцевої культури й ремесел, козаччина залишилася у назвах місцевості, у прізвищах корінних жителів. Про це пише Володимир Чос на сайті “Нова Доба“.
Із вісімнадцятого століття Городище було центром волості – об’єднувало довкола себе декілька населених пунктів. У дев’ятнадцятому столітті з Мошен перенесли до Городища головну контору Мошногородищенського маєтку. У 1887 році в Городищі був створений перший на Черкащині комітет Червоного Хреста, головою якого обрали управителя маєтку Михайла Філіпченка.
У двадцятому столітті відбулося багато суспільно-політичних змін. Родовід нинішнього Городищенського району, як адміністративної величини, ведеться з 1923 року. У 1929−33 роках містечко Городище мало назву Городище-Шевченківське, входило до району ім. Г. І. Петровського Київської області.
7 січня 1954 року була утворена Черкаська область, до складу якої увійшов і Городищенський район. 24 грудня 1956 року постановою Черкаського облвиконкому Городищу було надано статус міста. Історичний документ називався «Про віднесення районного центру села Городище Городищенського району до категорії міст районного підпорядкування». 12 березня 1957 року відбулася перша сесія Городищенської міської ради шостого скликання, де головою міської ради та міськвиконкому був обраний Микола Степанович Гайдай (1912−1971). Фактично, він залишився на своєму ж місці, адже з січня 1946 року почав працювати головою Городищенської сільської ради, а згодом став головою об’єднаних рад.
У зв’язку з укрупненням районів, указом президії Верховної Ради УРСР від 30 грудня 1962 року, Городищенський район було ліквідовано. Городище перебувало у складі Корсунь-Шевченківського району. Але 1 січня 1967 року район був знову відновлений у нинішніх межах. На порозі чергової реорганізації варто згадати історію та зафіксувати статистику.
Площа району складає 883,1 кв км, що становить 4,2 % усієї території області. Район розташований в центральній лісостеповій частині України, в басейні правої притоки Дніпра річки Вільшанки. На північному заході межує з Корсунь-Шевченківським, на заході – зі Звенигородським, на півдні – зі Шполянським, на південному сході – зі Смілянським і на північному сході – з Черкаським районом.
До складу Городищенського району входять 1 міська, 2 селищні та 17 сільських рад, до складу яких входять 32 населені пункти, у тому числі – 1 місто, 2 селища міського типу, 21 село та 8 селищ. Загальна кількість дворів – 24,4 тисячі.
Станом на 1 жовтня 2017 року населення району складало 39 831 осіб (39 905 осіб станом на 1 липня 2017 року, 40 067 осіб станом на 1 лютого 2017 року, 40 289 осіб станом на 1 грудня 2016 року, 40 346 осіб станом на 1 листопада 2016 року).
За математичними розрахунками географічним центром Черкаської області є точка поблизу села Журавка Городищенського району. Село розташоване за 35 км від райцентру.
