У травні 2018 року археологічна експедиція Національного історико-культурного заповідника «Чигирин» та ІА НАН України завершила дослідження масового поховання на Замковій Горі в гетьманській столиці — міста Чигирин Черкаської області.
Про це пише “Вичерпно” з посиланням на інформацію Інституту археології НАН України.
Роботами, що є продовженням досліджень попереднього 2017 року, знято нижні шари скупчення кісток в ямі. Основну частину знахідок представлено черепами. Значною є кількість нижніх щелеп, що переважно лежать окремо від черепів, без анатомічного зв’язку з ними. Інших кісток (шийні хребці, кістки кінцівок, ребра) — обмаль. На значній кількості черепів простежені сліди рубаних ран від холодної зброї. Окремі пошкодження в районі потилиці, нижніх щелеп, а також сліди зрубів на шийних хребцях є яскравими ознаками декапітації.
Враховуючи історичний контекст, висувається припущення, що яма з відрубаними головами з Замкової гори в Чигирині пов’язана з Чигиринськими походами 1677—1678 років, коли османська армія осаджувала та зрештою здобула цитадель, що оборонялася російською залогою та українськими козацькими військами. З історичних джерел добре відомий турецький військовий звичай стинати голову вбитим ворогам. Це був не лише прояв військової доблесті та жест залякування ворогів. За відрубаними головами отримували й винагороду, підтверджуючи таким чином свої бойові трофеї. Отже, згаданий комплекс можна розглядати як санітарне захоронення решток воїнів, захисників Чигирина, що загинули й були обезголовлені під час бою.
За своєю масштабністю це поховання, що включає рештки принаймні понад трьох сотень індивідів (до руйнування водогінною траншеєю їх число, вірогідно, могло бути близьким до півтисячі), є безпрецендентним в Україні об’єктом. Не буде применшенням говорити й про те, що воно входить до числа наймасштабніших пам’яток такого типу в світі.
