“Думала, що лише чарівники можуть писати писанки”, – майстриня Лідія Колесник

“Думала, що лише чарівники можуть писати писанки”, – майстриня Лідія Колесник

У потязі, у черзі в поліклініці, на роботі й вдома. Писати писанки не лише перед Великоднем, а цілий рік і абсолютно скрізь, де випаде нагода. Так уже 12 років поспіль робить відома черкаська майстриня і писанкарка Лідія Колесник. Вона – мама двох дітей, учитель образотворчого мистецтва і мисткиня, яка напередодні одного з найбільших християнських свят підготувала навіть виставку своїх робіт, що днями відкрилася у Черкаському обласному краєзнавчому музеї. Про це інформує “Нова доба“.

Жінка народилася й виросла у Черкасах. Із самого дитинства її захоплював дивовижний світ мистецтва й писанкарство. Ось це таїнство, коли митець бере до рук яйце і творить на ньому безмежний і кольоровий Всесвіт.

– Довгий час думала, що лише чарівники можуть писати писанки, оскільки це така надзвичайна, ювелірна і витончена робота. Тож, здавалося, що звичайній людині це неможливо зробити. Проте змалку мріяла про писанкарство, саме про восковий розпис, але це для мене залишалося недосяжною мрією. Лише у 18 років потрапила на майстер-клас і навчилася писати свою першу писанку. Відтоді вивчила і багато літератури, досліджувала орнаменти саме Черкаського регіону, – розповідає майстриня.

Перша робота Лідії також була пов’язана із писанкарством, адже, будучи студенткою, жінка стала керівником гуртка писанки при Центрі еколого-натуралістичної творчості. Згодом, писанкарство й робота перетворилися у головну справу усього життя, адже Лідія – вчитель образотворчого мистецтва. Нині працює у Черкаській спеціалізованій школі І–III ступенів №18. Там же проводить спеціальний мистецький гурток писанкарства і студію «Досвідки» для всіх учнів, яких цікавить творчість.

– З писанками працюю у традиційній техніці воскового розспису. Це не мальованка, а лише справжня шкаралупка яйця, на якій писачком наводжу лінії воском, які потім або забарвлюю аніліновими фарбами, або ж протравлюю в оцті, – розповідає Лідія. – За натхненням насправді ходити далеко не потрібно – воно є завжди, а от питання: «Де брати час?» для мене як ніколи актуальне, адже я не лише писанкарка і вчитель, я ще й мама. До всього ж, маю серед захоплень і народне лялькарство, таким чином досліджуючи історію і традицію нашого краю. Декілька ляльок створила височеньких із детальним пропрацюванням саме із відтворенням народного одягу Черкащини.

Свою першу писанку, на жаль, жінці не вдалося зберегти, бо ж віддала її на конкурс серед початківців, проте за весь час такої творчості назбиралося чимало інших ідей для втілення. Так народилася і спеціальна виставка «Вирій», яку облаштували у Черкаському обласному краєзнавчому музеї напередодні Великодніх свят. Її складають понад 130 писанок, виконані у техніці воскового розпису. Одні – протравлені в оцті, інші – зафарбовані. Одні – з авторським візерунком, інші – з відтворенням традиційних писанкових орнаментів Черкащини, виконані за книжкою Вадима Мицика.

– У моїх авторських візерунках переважає коло. Навіть якщо я малюю зірку, все одно створю заокруглені промінчики. Для Черкащини взагалі не характерні прямі лінії і ромби, як на Гуцульщині, а більше рослинні й тваринні орнаменти. Лінія грає і танцює

Прочитайте ще:

Залиште коментар