Єгері  Смілянського лісгоспу підгодовують диких тварин, щоб розвивати їхні популяції

Єгері  Смілянського лісгоспу підгодовують диких тварин, щоб розвивати їхні популяції

Підгодівля диких звірів взимку – важливий захід, який проводиться Смілянським мисливським господарством щорічно, адже тварини, що мешкають в лісі, потребують не тільки природних кормів, а й мінеральних солей, необхідних для розвитку стійкої популяції виду.

Про це повідомили в прес-службі Черкаського обласного управління лісового та мисливського господарства з посиланням на  smilalis.com.ua.

 

Підгодівля передбачена практично для всіх мешканців лісів. Для диких парнокопитних і зайця-русака запроектовані солонці із розрахунку: по 1 солонцю на 20 голів козулі чи зайця і на 10 голів кабана.

 

Безперебійна підгодівля кухонною сіллю зайця-русака протягом всього року є обов’язковим заходом при веденні господарства на цей вид тварин.

 

Річна витрата солі на один солонець для парнокопитних складає 10 кг, для зайця-русака – 3 кг.

 

Окрім цього, для лісових мешканців викладають сіно, гілки, овес та кукурудзу. Викладення корму проводиться в місцях концентрації тварин, там, де вони почувають себе вільно. Тому ці місця підгодівлі здебільшого знаходяться серед чагарників, у ярах та балках, які є малодоступними для сторонніх очей і в погану погоду навіть єгері лісгоспу можуть дістатися туди лише пішки.

 

Підгодівлю диких тварин проводять не увесь рік, а лише в період відсутності або обмеженої доступності кормів в місцях перебування мисливської фауни: це, звичайно, зимовий період; час відгодівлі молодняку, коли дорослим тваринам необхідно отримувати більшу кількість кормів; час повені та інших стихійних лих, коли звірі та птахи нерідко позбавлені не тільки можливості добування кормів, а й своїх сховищ.

 

Тривалість сезону підгодівлі диких тварин залежить від строків замерзання верхнього шару ґрунту, установлення значного снігового покриву, протяжності зими та інших факторів, і може коливатися від 45 до 120 днів. В середньому для умов господарства тривалість сезону підгодівлі складає 100 днів.

 

При визначенні інтенсивності і характеру підгодівлі диких тварин враховують поживність кормів по кормових одиницях, виходячи із добової норми. Її можна збільшувати або зменшувати в залежності від ряду факторів: природної кормової цінності угідь, загальної чисельності мисливських звірів, їх щільності на одиницю площі угідь, суворості зими тощо.

 

Єгері  Смілянського лісгоспу на чолі з головним мисливствознавцем Костянтином Костенком до розрахунку необхідної кількості кормів для диких тварин підходять професійно та з високою відповідальністю. Головним правилом для них у цій роботі  є  те, що підживлення не повинно замінювати природну кормову базу і перешкоджати природним інстинктам диких тварин.

Залиште коментар