«FORTUNA fest-2017»: кращі вистави й кращі актори

«FORTUNA fest-2017»: кращі вистави й кращі актори

«FORTUNA fest-2017» підбиває підсумки. «FORTUNA fest-2017» завершився. Проте з завершенням самого фестивалю він ще потребує певного аналізу. Своє бачення щодо досягнень фестивалю і плани на майбутній «FORTUNA fest-2018» виклав його натхненник і засновник, директор Черкаського міського Палацу молоді Нодарі Росопідзе. Розпочнемо серію публікацій з приємного.

Отже, серед безперечних досягнень «FORTUNA fest-2017»…

…фестиваль здобув власне впізнаване обличчя. Він вийшов більш цікавим, багатшим, різноманітнішим, здобув свій особливий шарм. Цього року затвердився дизайн фестивалю – його зовнішня частина. За це низький уклін й шана Андрію Коваленко – розробнику дизайну «FORTUNA fest», людині, що вигадала усе – афіші, флаєри, дипломи, банери та іншу поліграфію. Він працює викладачем хореографії театру-студії «Дарімена», а насправді, як бачимо, дуже різнобічна, обдарована, багатогранна й глибока особистість. Дехто з учасників фестивалю й журі особливо відзначили його дизайнерську роботу. Відповідно й решті оформителів приміщень було легше працювати, відштовхуючись від його ідей. Зокрема, чудовою знахідкою були стрічки (на сцені, на стінах тощо), вони підкреслювали національні українські традиції і надавали оформленню фестивалю глибини і візуальності одночасно.

…вистави – на дуже високому рівні. Передивився не всі, фізично не встигав побачити всі, але те, що бачив – вразило. Мені сподобалась «Варшавська мелодія». Дуже гарний рівень, на голову вище усіх інших. Не применшуючи достоїнств «Усі хочуть кохання», комедії-фарсу, поставленого театром-студією «Дарімена». А «Варшавська мелодія» – драма, яку поставив, нагадаю, театр «На Лермонтовській, 27» з Харкова. Можливо, не всі зі мною погодяться, це суто моя точка зору, проте моїй думці можна довіряти. Так от, перша частина вистави була дивовижна, просто – за межею можливого. Глядач пережив катарсис саме після першої частини; навіть журі, професіонали, відклали свої папки і забули, для чого вони тут. Але почалася друга частина –й ідилія була зруйнована. Початок другої частини був просто провальний. Так, вони потім зуміли врятувати ситуацію, вирівняти її, але загальне враження це дещо зіпсувало. А загалом вистава цілком гастрольна, її можна й треба грати, актори – дивовижні, бездоганно підібрані (це окрема заслуга режисера): їхня статура, зріст акторів Євгена Коляди та Анастасії Задорожної, цей Євген з його квадратною щелепою і виключно правильною вимовою й жіночна наївна Анастасія – це було супер. Але, повторюся, мені було достатньо першої частини.

Звісно, вразив «В.Т. і К», володар Гран-прі «FORTUNA fest-2017». Що він витворив з людьми – це понад професіоналізмом. Розумієте, глядачу можна показати високий клас професійності, але глядач його може не побачити і не оцінити. З емоційної точки зору важливо, аби глядач пережив катарсис – відчуття очищення. Саме це вийшло у «В. Т. і К» на виставі «Рай на землі». Глядачі ридали. Професіоналу пережити катарсис дуже важко, йому заважає те, що він дивиться на виставу через призму професіоналізму. Проте тут й професіонали не могли втримати емоцій.

Також варто відзначити подібну емоційну забарвленість і високий  клас вистави «Шило на мило» київського театру «Вне стен». Дуже сподобалась чоловіча роль Валентина у виконанні Дениса Дикого (який зрештою став кращим актором другого плану). Він актор з дуже сильною харизмою, хоча на перший погляд видається непоказним. І він це довів у сцені сну-жаху про весілля дружини з коханкою. І вистріл у цій сцені, який миттєво переніс глядача з одного виміру в інший – чудова сценічна знахідка. І його напарниця, яка навдивовижу швидко міняла образи, перевдягаючись за мить – це все разом додало балів цій виставі.

Кращий вокал визнано у Анастасії Задорожної з харківського театру. Жодним чином не буду оскаржувати рішення журі, скажу лише як вокаліст. В юності мене теж так вчили: коли співаєш, намагайся переживати те, що відчуває твій персонаж. Я так і робив. Проте насправді, коли переживаєш, це збиває усі правильні налаштування вокалу. Тож, на мою думку, Анастасія як актриса співала ідеально, але як вокалістка – вона була актрисою.

Тут важливий ще один нюанс. Вокал Анастасії додав балів харківському театру «На Лермонтовській, 27» і він отримав нагороду за найкраще музичне оформлення.

Реально шикарне музичне оформлення було у черкаського театру особливих людей «Рампа» (до речі, єдиного театру з Черкас). Але чомусь воно залишилось поза увагою журі. Ще до початку фестивалю керівник театру Ольга Нестеренко вимагала, аби до них ставились на рівних з усіма. Але все одно дивитись виставу «Рампи» було складно: відчуваєш певний когнітивний дисонанс – люди на візках і таке витворяють! Це якось заважало відчути чистоту картинки. У них традиційно були неймовірні декорації – чого вартий лише літак, в який був переобладнаний візок персонажу! Торік вони також вражали якістю номерів, а на фінальному концерті народ просто плакав і встав, настільки феєричним був їхній виступ у парі з театром танцю «Таїр».

Чомусь аж три театри (театр-студія «Дарімена» для літературного вечора та дитяча театральна студія з Канева «Фенікс» і вже згадана «Рампа») вибрали для своїх постановок «Маленького принца»…

Неоднозначне враження залишив по собі театр «Зеркало» з Дніпра під керівництвом Вадима Каліяна. Торік з виставою «Щоденики Лоліти» він був дуже потужним у порівнянні з іншими. Використати ляльку як персонаж було цікавим і вдалим рішенням. Але цього року один з їхніх акторів випав (вступив на навчання до вишу). Їм довелося терміново шукати йому заміну, а це відчутно, коли постановка на трьох акторів. Зате цей новачок виявився професійним фокусником. Як він виступив на закритті! Навіть журі «повелося», слухняно сплітаючи руки за його вказівками…

 

Дуже сподобався студентський соціальний театр «EX LIBRIS» з Чернігова. По-перше, вони надзвичайно організовані і відповідальні. Одними з перших дали чітку відповідь «Їдемо», готові були навіть самостійно шукати житло і харчування. Для колективу в 23 особи – це неймовірний рівень організованості. а коли їх на ганку Палацу молоді зустрічав рок-гурт «Seven days» з Городища (до речі, теж дуже класний колектив), то учасники «EX LIBRIS» стали танцювати, фотографуватися – вони такі справжні, живі, щирі…Я дуже радію з того, що з фестивалю «FORTUNA fest-2017» вони привезли аж три відзнаки.

Проте найемоційнішими були все-таки актори українського дитячого театру «Свія» з Запоріжжя. І незважаючи на всю свою емоційність і суто дитячу непосидючість і безпосередність, вони були дуже відповідальними. Недаремне вони взяли перше місце як кращий дитячий театр.

Прочитайте ще:

Залиште коментар