Лідерами за кількістю поданих заяв абітурієнтів на Черкащині є Уманський педагогічний та Черкаський національний університети

Лідерами за кількістю поданих заяв абітурієнтів на Черкащині є Уманський педагогічний та Черкаський національний університети

Вступна кампанія 2018 добігає кінця. Тож, вже попередньо можна визначити, які вузи на Черкащині вирвались у лідери. Про це журналіст сайту «Про все» дізнавалась у бесіді з начальником управління освіти та науки Черкаської обласної адміністрації Валерієм Данилевським.

За словами Валерія Вікторовича, на Черкащині протягом кількох останніх років лідером по вступу до вищих навчальних закладів є Уманський педагогічний університет ім. П. Тичини. Цьогоріч до цього вишу попередньо подано 7 тис 707 заяв. Серед цієї кількості 4тис. 603 — на денну форму навчання, 2474 – на заочну та 2400 – на навчання за контрактом.

Станом на 23 липня до Черкаського Національного університету ім. Богдана Хмельницького, який також не полишає своїх лідерських позицій, вже надійшло понад 7 тис заяв від абітурієнтів. Але це трохи менше, ніж в уманчан. Так, ЧНУ отримав 6800 заяв на денну та заочну форми навчання. А на здобуття вищої освіти за контрактом надійшло понад 1500 заяв.

Якщо говорити про те, скільки заявок надійшло до інших лідерів вищої освіти Черкащини, то до Уманського національного інституту садівництва подано 2898 заявок. З них: 2186 – на денну форму навчання та 712 – на заочну форму. До ЧДТУ абітурієнти вже подали 3753 заявки. Зокрема, на денну форму навчання – 3236 та на заочну — 517.

— Валерію Вікторовичу, у чому успіх лідерів вступної кампанії серед вищих навчальних закладів Черкащини?

— Уманський педагогічний університет ім. П. Тичини дійсно тримає лідерство вже не перший рік. Я бачу кілька суттєвих складових такого успіху. У них дуже потужно працює центр профорієнтаційної роботи. Там виключно профорієнтаційною роботою цілеспрямовано займається кілька фахівців, які власне й рекрутують майбутніх абітурієнтів. До того ж, у них дуже вдало підібрані спеціалізації та комбінації запропонованих професій. Тобто, цей вищий навчальний заклад не надає моно-професію, а по факту випускає спеціалістів, які зможуть працювати за кількома професіями. Така конкурентоздатність для молодих фахівців є дуже актуальною на сучасному ринку праці. У цьому я і бачу перевагу над іншими провідними вишами області.

— Скажіть, будь ласка, які уподобання споглядаються у нинішніх абітурієнтів ?

— Спілкуючись із самим абітурієнтами для нас є очевидним, що цього року симпатії вступників зосередженні на провідних київських вузах. Якщо у попередні роки серед вподобань наших випускників були: Харків, Дніпро, Одеса та Львів, то в 2018 році така тенденція хоча й зберігається, але порівняно є менш потужною. Хоча, кампанія по суті завершиться 26 липня і вже тоді можна буде робити більш детальні висновки. Як відомо, вступники можуть подати 4 заявки до 7 вишів країни.

— Серед новацій цієї вступної кампанії є запровадження електронного кабінету вступника. І інформація, яку він містить до певного часу є закритою для всіх…

— Так, запровадження особистого електронного кабінету апробовується протягом вже кількох останніх років. Втім, цього року Міністерство освіти та науки України запровадило таку форму вперше виключно для всіх абітурієнтів. Реєстрація електронного аудиторського кабінету триватиме включно до 25 липня.

— Чи є ще якісь новації ?

— Цього року також вперше в вищій школі запроваджується таке поняття , як регіональне замовлення. Раніше мова велась лише про державне замовлення, коли держава замовляла певним вузам фахівців певних спеціальностей. Сьогодні навчальні заклади 1-3 рівня акредитації — коледжі та технікуми, які входять до структури вищих навчальних закладів, частково готують фахівців за державним замовленням. Наприклад, в Черкаській області є кілька таких закладів освіти , які входять до структури Уманського інституту садівництва. Зокрема, Городищенський, Шевченківський коледжі, Тальянківський агротехнічний коледж та Чигиринський економіко-правовий коледж. Втім, цього року держава вперше делегувала повноваження місцевим органам влади щодо так званого регіонального замовлення. Вже є розпорядження голови державної адміністрації про затвердження об’єму такого замовлення.

— Як воно визначається в реаліях ?

— Ми в цьому процесі орієнтувались на традиційні об’єми попередніх років. Оскільки ця справа для нас є новою, ми виходили з того, аби не зменшувати їх. Ми також виходили з концепції стратегії розвитку Черкаської області, яка існує на даний час. В першу чергу, є потреба в різнопрофільних спеціалістах сільськогосподарської спеціалізації, інженерних кадрах, які конче потрібні для багатьох підприємств та галузей народного господарства. Також нам бракує різних фахівців медичної сфери, і їхню підготовку ми готові відстоювати. Надалі будемо замовляти підготовку тих спеціалістів, які конче необхідні саме економіці Черкащини. Тому ми зараз у цьому напрямку працюємо із управлінням економіки та регіонального розвитку області, із центрами зайнятості, і з підприємствами та установами, аби бачити реальну картину — скільки фахівців і яких саме спеціальностей ми потребуємо. Тут, до речі, є свої плюси і мінуси. Поясню, по-перше, підприємства області нарешті будуть менше відчувати дефіцит потрібних їм кадрів. Але по-друге , є певні небезпеки. Тому що ми готуватимемо спеціалістів не для всієї країни, а для певного її регіону. Тож цілком ймовірно, що може виникнути якийсь дисбаланс. До того ж такий спеціаліст, вочевидь, не зможе покинути межі області, якщо матиме бажання працювати за фахом. Або йому доведеться змінювати його. Наприклад, ми маємо в Звенигородці єдине в Україні професійно-технічне училище, яке готує сироварів. Воно по суті є унікальним. Однак нам на область потрібно лише 15 таких фахівців. Тож і регіональне замовлення зможе орієнтуватись на таку цифру. Бо обласний бюджет не має витрачати кошти, аби підготувати спеціалістів для, скажімо, Білої Церкви, або Києва. Це було б нонсенсом. У такій ситуації управлінню освіти та науки доведеться доводити необхідність у підготовці спеціалістів саме такого фаху платникам податків, фінансистам державної адміністрації, тощо. Тому у таких непростих ситуаціях потрібен дуже зважений підхід.

Прочитайте ще:

Залиште коментар