Міні-копію Ейфелевої вежі хотіли розмістити в Черкасах

Міні-копію Ейфелевої вежі хотіли розмістити в Черкасах

Згідно із задумами архітекторів, в Черкасах вже мали бути і католицький костел, і ковзанка на центральному стадіоні і навіть Ейфелева вежа в одному із парків міста. Про архітектурні проекти, задуми яких витали містом останнє десятиліття розповів краєзнавець Борис Юхно.

Католицький костел
У 2010 або наступному році він, сучасний але притаманних стилю форм, мав здійнятися у височінь як результат зустрічі міського голови Сергія Одарича з Генконсулом Республіки Польща Гжехошем Опалінські. Загалом-то не заради костьолу зустрічалися. Сергій Олегович шукав інвесторів під Нью-Черкаси: великий логістичний, туристичний і виставковий центр. Ну а культова споруда для римокатоликів усієї Центральної України – то ніби як партнерам бонусом. Далі разом із представником цієї релігійної громади заступник мера Артур Савін мав визначитися з місцем будівництва. Всьо, кінець історії.

Ейфелева вежа
Ага, аж так. Марення подібної природи. Цього разу до Черкас завітав НПП Франції в Україні Жан-Поль Везіан. Разом зі своїми земляками – посадовцями дрібнішого рангу він вивчав перспективи агробізнесу в області, ну й заїхав. Пане Посол, хочете Ейфелеву вежу над Дніпром та Нотр-Дам де Парі десь у парку? Зменшені копії, звісно. Як символ перспектив, такскать. Буде! Ну й черкащанам приємність – побачити Париж і померти, не полишаючи меж міста. Упродовж десятиліття план надуспішно реалізується лише в заключній складовій.

Корпус плюс
В січні 2008-го розглядалася заманчива многоходовочка по ЧНУ: інвестору – згорілу частину корпусу в центрі, а він натомість – п’ятиповерховий корпус на Казбеті. Позаду основного, із входом з Хрещатика. Для кількох факультетів та ще однієї бібліотеки у півсотні метрів від старої. Треба було узгодити питання з МОН України і Фондом держмайна… Але як тамтешній абориген – я не в претензіях.

Ковзанка Костенка
Тоді ж чи то розглядали, чи просто слухали ініціативу власника “Селени”, нардепа та щойно обраного голови комітету ВР України у справах сім’ї, молоді і спорту Павла Костенка щодо будівництва у середмісті льодової арени. Не плутайте з льодовим Палацом спорту, який у нас будують року отак від 2007-го і до сьогоднішнього дня. Крита площадка на полігоні або й ближче до стадіону, або й на самому стадіоні, могла б розважати 800 осіб: як тих, хто любить кататися на ковзанах, так і умовно-спортивних відпочивальників. Чай, кофе, капучіно, плазми у фойє і йолка на Новий год. Вобшем – все по-людськи. Чи то вільних 3,5 га землі не знайшлося, чи Паша, наразившись на стіну немотівіровоного непоніманія, перегорів.

Ресторан “Гоголь”
В чутки про майбутню забудову зеленого клину біля дамби не вірилося, бо то таки на всю голову нездорова ідея, але невдовзі проект справді анонсували. То був такий собі еко-етно комплекс від мережі “Козирна карта”, яка вже мала тут ресторани “Козачок” біля Жашкова, “Мисливця” в Кононівці та “Хінкалі” на “Селені”. Ну не знаю, яке там могло бути “еко” на розв’язці, а презентаційне “етно” не краще і не гірше, аніж скрізь в подібних комплексах. Корчма, шинок, пліт з глечиками, журавель… Посидів культурно – і за кермо, на дамбу чи в місто. Красота!..

Залиште коментар