Про причини розлучень психологами написані цілі трактати. В цілому ж вважається, що більшість шлюбів розпадається через подружню невірність, несхожість характерами, алкогольну чи наркотичну залежність і т.д. Та це в цілому. Й у більшості випадків не в Україні, а за «бугром». У нас же останнім часом на перший план при розлученнях виступає бажання людей будь-що вижити за нинішніх досить складних соціально-економічних умов, пише сайт “Вісті Черкащини“.
Та спочатку звернемося до цифрових показників.
Так, якщо минулого року у Звенигородському районі на весільний рушник стали 156 пар, то розірвали шлюб – 173. Характерно, що розлучилися не так молоді-зелені, які не мають досвіду сімейного життя, як сімейні пари, так би мовити, з досвідом. Чимало серед них і таких, що прожили разом душа в душу десятки років, як от і мої давні знайомі Сергій Володимирович та Тетяна Василівна.
– Розійшлися ми з бабою через субсидію – признався «по секрету» Сергій Володимирович, – Тетяна прописана в селі, а я у Звенигородці. З весни до осені живемо у неї: господарюємо на городі, в садку, навіть тримаємо курей. Таким чином, маємо чим харчуватися. А на зиму повертаємося в місто. Так було до того часу, поки не почали по-новому призначати субсидії. Раніше кожен з нас отримував субсидію на комунальні послуги окремо, виходячи зі свого доходу, вона на своє житло, я – на своє. Тепер же нам сказали, що при поданні документів на субсидію, наші доходи будуть враховані за двома адресами. Тобто один дохід враховуватимуть двічі, а щодо субсидії, то її або уріжуть, або й зовсім не даватимуть.
Що було робити? Продавати хату в селі аж ніяк не виходило – і покупців немає, і без домашнього господарства залишатися не хотілось. Продати квартиру і перебратися в село я теж не можу, бо через хвороби мушу часто відвідувати лікарню. А добратися зараз з села до лікарні – проблема. Зважили ми всі «за» і «проти» і побачили, що іншого виходу, аніж розлучитися, немає. То й подали заяву про розлучення до РАЦСу…
Подібні причини штовхнули на такий же крок й багатьох інших наших співгромадян. Ще донедавна вони, заради отримання допомоги, йшли на різного роду хитрощі. Зокрема, аби задекларувати менший дохід, хтось з подружжя, перебуваючи в шлюбі, просто виписувався з квартири. Оскільки тепер такий фокус не проходить, бо враховується спільний дохід чоловіка й дружини, шлюб розривають. При відсутності неповнолітніх дітей, майнових претензій та при спільній згоді подружжя на розлучення, розвести можуть у РАЦСі.
Таким чином минулого року розірвало шлюб 79 пар. Ще 94 пари розлучилися через суд.
Цілком зрозуміло, що значну кількість таких розлучень можна вважати фіктивними. Та чи допомогли вони в отриманні компенсацій, сказати однозначно важко. За даними районного управління соцзахисту населення, кількість субсидіантів на Звенигородщині в порівнянні з попереднім роком, значно зменшилася. Так, якщо станом на грудень 1917 року субсидіями на житлово-комунальні послуги в районі користувалися 10403 сім’ї, то на грудень 2018 – 9075 сімей. Особливо зменшилася допомога на придбання твердого палива. Якщо у 2017 році субсидію на нього було нараховано 2253 сім’ям, то в 2018 – 1419, або на 834 сім’ї менше. Та це не означає, що з розлученнями заради отримання субсидій буде покінчено. Особливо потому, як нас «ощасливили» завищені платіжки на теплопостачання.
