Стародавні монети та дві картини художника Івана Макушенка винесли злодії з музею в селищі Лисянка. Фахівці оцінюють украдене в кількадесят тисяч доларів. Подія сталася 1 жовтня. Про це повідомляє gazeta.ua.
“Злодюги перепиляли ґрати й залізли через вікно, – розповідає директорка Валентина Діженко. – Жінка, яка живе поруч, бачила, як о другій ночі під вікнами стояли двоє чоловіків. Але зателефонувати в поліцію так і не наважилася. Згодом жителі прилеглих будинків згадували, як о п’ятій ранку підняли лютий гавкіт собаки. Думаю, саме в цей час крадії виносили свою здобич”.
За словами Валентини Сергіївни з музею вкрали дуже цінні речі.
“Пропали монети, датовані 1620-1670 роками. Їх було знайдено під час археологічних розкопок у Лисянці в 2006 році. Також зникли дві картини місцевого художника Івана Макушенка – “Портрет сестри Оксани” та портрет баби Агапії. Свого часу Іван Макушенко був учнем Іллі Рєпіна. Обидві картини датовані 90-ими роками ХІХ століття. Наскільки мені відомо в Україні майже не залишилося робіт нашого земляка. Здається, ще є кілька полотн у Львові. Решта – в закордонних колекціях”.
Утім злодії не загребли все підряд. Одна із картин Макушенка все ж уціліла.
“Це невелике за розміром полотно і крадії не звернули на нього уваги”, – каже Діженко.
Місцеві жителі стверджують, що злодії добре орієнтувалися в місцевості.
“Вони знали, що в музеї не працює сигналізація й немає охорони”, – говорить місцевий журналіст Олександр Щербатюк.
Валентина Діженко днями була в поліції.
“Надала інформацію, про яку мене просили правоохоронці. Не думаю, що картини швидко знайдуться. Зазвичай навіть у кращих випадках їхні пошуки тривають роками й десятиліттями”.
За чутками один із злодіїв був дуже великого зросту. Принаймні було знайдено великі сліди від його черевиків. На місці викрадених картин залишилися лише рами, з яких їх було вирізано варварським способом.
Начальник лисянської поліції Олександр Антощенко ще не знає, хто вкрав картини – місцеві злодії чи заїжджі гастролери.
“Зараз тривають слідчі дії. Більше інформації дам трохи згодом – за тиждень-два”.
