Нове гасло Петра Порошенка: “Від Крут до Іловайська та Дебальцево”

Віктор Орел, політичний аналітик

Відслідковуючи сегмент українського інтернету, переконуєшся, що значна частина користувачів легко ловиться на прийоми чорних технологій, які діють через некритичне сприйняття людиною інформації. Це часто стає можливим через банальну непоінформованість.

Візьмемо за приклад технології, що багато років використовуються проти Юлії Тимошенко. Вони більш розлого описані ось в цій статті на INTV.

В свою чергу ми лише розглядаємо два дезінформаційни посили, що сьогодні найбільш активно експлуатуються в мережі ботами ферми Петра Порошенка.

Перше питання, по якому проти Тимошенко працюють останні 9 років: тема газових контрактів з РФ, підписаних в 2009 році. Цю тему почав використовувати зрадник Янукович, якого Оболонський райсуд Києва заочно засудив до 13-років ув’язнення. А тепер підхопив і Петро Порошенко.

Отже, 450 доларів, про які твердять в мережах легіони поро хоботів, є звичайною пропагандистською «мулькою» – бо контракт не є формульним.

Контракт рамковий і передбачає щорічні узгодження між сторонами. Там чорним по білому написано, що ціна може встановлюватися без формули. В пункті 4,1 цього контракту написано про право сторін кожен раз переглядати умови, якщо, на думку якоїсь зі сторін, ситуація на ринку змінилася.

А це вже залежить від волі сторін. Волі у Тимошенко в 2011-2014 роках не було – вона сиділа в тюрмі, куди її запроторило кривосуддя Януковича.

У тріо: Янукович – президент, Азаров – прем’єр-міністр та Петро Порошенко – міністр економіки не було іншої волі – політичної.

В обвинувальному висновку, винесеному Юлії Тимошенко суддею Кирєєвим, йдеться про ціну в 233 долари. В Київському науково-дослідному інституті в 2011 році на замовлення Віктора Януковича проведено експертизу ціни на газ, яка існувала в часи прем’єрства Тимошенко, йдеться про ті ж 233 долари. В той же час сердньоєвропейська ціна на російський газ становила близько 400 доларів за тисячу кубометрів.

І що найцікавіше: за прем’єрства Тимошенко в наші будинки йшов газ українського видобутку — газ російський продавався підприємствам, що належать олігархам. Щоб переконатися, просто порівняйте ціну в платіжках зараз і тоді.

В стокгольмський арбітраж український уряд йшов на базі контракту, підписаного Тимошенко, і саме на базі цього “поганого контракту” вдалося повернути Україні 4,63 мільярди доларів, втрачених тодішнім шефом міністра Порошенка – Віктором Януковичем.

Юлію Тимошенко ж повністю виправдав Європейський суд з прав людини, не знайшовши в її діях складу злочину, більше того, визнавши, що мали місце політичні переслідування.

Друга ідеологема ботоферм побудована на протиставленні: Патріот vs Рука Кремля. Вона ще більш абсурдна.

В обличчя Тимошенко “кидають” “хіхікання на зустрічі з Путіним” в 2008 році з питань агресії РФ в Грузію. Конструюючи на цьому ґрунті імперативні висновки. І “скромно замовчуючи”, що тодішній Президент Грузії Михайло Саакашвілі подякував уряду Юлії Тимошенко за підтримку Грузії в 2008 році. А тепер підтримує її кандидатуру на виборах Президента.

Ми зараз тут не будемо багато писати про ліпецьку фабрику “Рошен”, що сплатила сотні мільйонів гривень в бюджет РФ під час війни, Іловайський та Дебальцевський котли. Торгівлю на крові – ціною втрат тисяч наших бійців… Чи накази на розстріл українських добровольців прямо в центрі Києва.

Ми не станемо встановлювати і міру вини громадянина Порошенка.

Але, щоб відповісти на питання, що за “патріот” Петро Порошенко, достатньо просто “пройтися” по його біографії.

Отже: нагадую: “патріот Порошенко” — співзасновник “Партії регіонів”. Член фракції СДПУ (о) — партії кума Путіна — Медведчука.

В 2004 році Порошенко вийшов на Майдан “за Ющенка”. Можна припустити, що в часи Майдану Порошенко усвідомив хибність своїх попередніх позицій. Але ж ні. Вже в 2012 році пішов працювати в уряд Януковича.

Петро Олексійович, коли йому було вигідно, був “біло-голубим”, стало вигідно бути “помаранчевим” — перевзувся що називається нальоту. І так само навпаки.

Сказаного достатньо, щоб не залишилось сумнівів: Петро Порошенко є патріотом лише власної кишені. І живе він по єдиному принципу: “спляшем и вашим и нашим”. Політичний перебіжчик і кон’юктурник – простіше кажучи, професійний зрадник. Який, коли йому буде вигідно, вдягне американські джинси, а за інших політичних розкладів – косоворотку і шапку будьоновку.

Перший дзвіночок, як підтвердження правдивості наших слів, пролунав у грудні 2018 року. Саме тоді Генеральна прокуратура країни, Президент якої козиряє гаслом “Геть від Москви”, за запитом ФСБ здала інгуша Тимура Тумгоєва – бійця українського добровольчого батальйону Шейха Мансура в РФ.

По суті, те ж саме, коли б Гітлер здав свого бійця Сталіну по запиту НКВС під час війни. Або Сталін Гітлеру по запиту гестапо свого. Вам не здається це абсурдом?

Але ні, – це не абсурд – це співпраця – “цивілізована співпраця”, – як заявив “генеральний” Луценко!

Саме тому нове передвиборче гасло Петра Порошенка: “Від Крут до Брюсселя” слід розуміти як: “Від Крут до Іловайська та Дебальцево”. А невдовзі, можливо, і до Гааги – міжнародного трибуналу?

На відео видно: Коли Путін підійшов до Порошенка, той мило привітав друга Володимира, злегка вклонився і підняв келих.