Подружжя 43-річний Олександр і 39-річна Ірина Сивак із Черкас виграли в «Лото-Забава» 3 мільйони гривень. Гроші отримуватимуть упродовж трьох років. Планують купити будинок і машину. Про це пише газета “Вечірні Черкаси“.
– Мій чоловік грає останні років п’ятнадцять, – розповідає Ірина Володимирівна. Розмовляємо з нею в кабінеті англійської мови черкаського колегіуму «Берегиня». Щойно закінчився шостий урок. – Я ніколи не вірила, що він може щось серйозне виграти. Інколи траплялися виграші по 200-300 гривень і все. Чоловік – підполковник поліції. Він навпаки, був упевнений, що рано чи пізно трапиться великий виграш. Часом розпитував: «Ось, як виграємо мільйон, щоби ти хотіла купити»? Виграші традиційно перевіряв по понеділках. Жодного разу не пропустив і не впав у відчай. Цього разу купив білет не в кіоску, де завжди, а в супермаркеті «Любава». Там є невеличке представництво. Був разом зі своїм товаришем. Той ще й насміхався. Мовляв, виграти хочеш? У понеділок Саша пішов перевіряти на старе місце. На той час уже пішли чутки, що хтось у Черкасах зірвав джек-пот. Але він не чув. Прийшов, подав на перевірку.
– Щось забагато нулів, – сказала адміністратор.
– Мабуть, джек-пот, – весело піддакнув чоловік. Наступна репліка повернула обох до реальності.
– Точно джек-пот! Три мільйони гривень!
Чоловік сів у машину. Лише там зрозумів, що виграв. Поїхав додому.
– Іра, ти не здивуєшся, якщо я тобі щось розкажу?
Я відразу зрозуміла, що йдеться про виграш.
– Невже зірвав джек-пот?
Коли перший наплив щастя минувся, Сиваки зателефонували до доньки. Та саме поверталася з Києва в Черкаси.
– Батьку, припини, бо я ржу на всю маршрутку, – сказала.
Ірина Володимирівна каже, що над чоловіком насміхалася всі ці роки.
– Я ніколи не вірила, що гроші можуть бути незаробленими і звалитися просто так, –розповідає. – А Саша дуже наполегливий і впертий. Ніякі невдачі не могли похитнути його віру.
Родина здала виграшний білет на перевірку. Його справжність підтвердили. З 3 мільйонів гривень треба буде сплатити 600 тисяч податку. Решта суми виплачуватиметься частинами впродовж трьох років.
Восени Ірина й Олександр поїхали до Києва. Взяли участь в зйомках програми «2 дні з життя мільйонера».
– Можна було облетіти літаком навколо Києва, пограти в гольф у Межигір’ї, але я вибрала романтичну вечерю на даху хмарочоса, – розповідає вчителька. – Все-таки 20 років подружнього життя пройшли буденно. Свят було мало. Нас завезли на дах найвищого київського будинку. Посадили в альтанці. Звідти все місто було видно, як на долоні. Поруч грав скрипаль. Офіціант розлив нам в келихи шампанське. Я пригубила. Кажу, щось у вас шампанське смачне і таке м’якеньке!
Вони почали сміятися. Виявилося, що за умовами спиртного під час зйомок взагалі не можна пити. То ж нам наливали «живчик». Потім пішли в кіно на «Гаррі Поттера» в 4-Д кінотеатрі. Містом возили лімузином. Щойно зійшли із залізничного вокзалу, як авто нас уже чекало. Поїхали в «Океан-Плазу», де нам підібрали одяг. Напередодні вечері зробили зачіску, макіяж. Я витерпіла, а чоловік увесь час просився. Мовляв, чи скоро вже? Впродовж усього дійства вівся жорсткий таймінг:
– Нам залишається 12 хвилин, нам залишається 6 хвилин, – нагадували. Зробили фотосесію. Прислали альбом із 100 найкращими фотографіями.
Після виходу передачі родина вмить стала знаменитою.
– Передачу показували вранці на каналі 1+1. Я прийшла на перший урок. Почала розповідати нову тему. А діти кажуть:
– Ірино Володимирівно, це все добре, але ви нам розкажіть, як ви виграли три мільйони! Потім розпитували про зйомки передачі. В учительській про виграш розпитували вчителі. Дехто телефонував просто під час ефіру. Казав, а ми вас бачили по телевізору! Тесть живе в селі Лозівок під Черкасами. Як пішов у магазин, то повернувся лише через 2 години. Увесь час роздавав інтерв’ю односельцям.
Батьки Ірини живуть в іншому селі – Будищі.
– Мама сильно за нас переживає, – каже. – Весь час боїться, що нас пограбують. Просить, щоби нікому не розповідала. А я кажу, що ще нема що красти, бо ні копійки ще не отримали! Та й не таку велику суму виграли. В Черкасах є люди, які багатші за нас у десятки й сотні разів.
Родина мріє про власне житло.
– Зараз ми живемо у двокімнатній квартирі, – розповідає Ірина Володимирівна. – Маємо машину «Деу-сенс». Мріємо про власний будинок. Це – першочергова покупка. Я вже уявляю, як його буду обставляти. Чоловік хоче нову машину – «Рено-дастер» або «Кіа-спорт». Обов’язково поїдемо кудись світу подивитися. Я з донькою вже була в багатьох країнах, а чоловік хіба що на морі в Одесі.
Олександр й Ірина мають 18-річну доньку Валерію. Вона – студентка університету імені Шевченка. Молодший син 6-річний Дмитро ходить у перший клас.
