Влада завдала українцям черговий нищівний удар – з 1 листопада 2018 року газ подорожчає на 23,5%. Слідом за цим подорожчанням піднімуться тарифи на опалення і гаряче водопостачання. За даними Організації економічного співробітництва та розвитку (ОЕСР), в Україні найвищий серед європейських країн рівень витрат на оплату комунальних послуг по відношенню до рівня доходів: витрати українців на оплату послуг ЖКГ наближаються до 40%, що в 1,6 рази вище середньоєвропейського показника. При цьому Україна посідає останнє місце серед європейських країн за рівнем середньої заробітної плати і пенсії. Тому нинішнє підвищення тарифів – це не просто удар по гаманцю. Це доведення багатьох людей, які і так перебивалися з хліба на воду, аби заплатити за комуналку, до відчаю, пише газета “Вечірні Вісті“.
Під прикриттям боргів
Підвищуючи вартість газу для населення на 23,5%, влада традиційно посилається на вимоги МВФ. Прем’єр Гройсман зі скорботною міною на пухкому обличчі оголосив, що якби не було цього подорожчання, Україні загрожував би дефолт. І, мовляв, тільки співпраця з міжнародними кредиторами дозволить обслуговувати «ті борги, які взяли до нас». А щоб ні в кого не залишалося сумнівів в ефективності уряду, Володимир Борисович заявив, що подорожчання «всього» на 23,5% вдалося досягти неймовірними зусиллями. Мовляв, скажіть спасибі, що блакитне паливо подорожчає не на 60%, як наполягав Фонд.
Його риторика ось уже кілька місяців будується на тому, що «не ми позики брали, але нам їх віддавати». Однак факти свідчать про протилежне. Те, що борги «папередніков» вже давно виплачені, підтверджує в.о. міністра фінансів пані Маркарова, яка на презентації стратегії управління держборгом заявила, що середній термін погашення українських цінних паперів становить шість років. Це означає, що Україна повернула практично всі кредити, які брала до 2012-го, і зараз ми платимо за позиками, узятими після цього року, в тому числі кабінетами Яценюка і Гройсмана. Недарма з 2014-го по цей момент зовнішній борг України збільшився на 11,4 млрд дол.
Наприклад, 25 вересня нинішнього року Україна погасила процентний платіж на суму 110 млн дол. за євробондами на 3 млрд дол., які розміщував вже уряд Гройсмана у вересні 2017 року. В цілому в цьому році вже було сплачено 220 млн дол. відсотків за цей тримільярдний кредит.
Варто відзначити, що якщо МВФ дає позики під 3% річних, то процентна ставка під короткострокове розміщення єврооблігацій (до 10 років), до якого так любить вдаватися уряд Володимира Борисовича, становить в середньому 9,5% річних. До слова, уряд Юлії Тимошенко не зверталася за подібними позиками через їх дорожнечу. Ну, а Гройсмана це не зупиняє – набираючись нових боргів, він буде раз за разом жертвувати інтересами українців заради отримання чергового траншу від МВФ, щоб, власне, пустити його на погашення взятих ним же позик.
До платіжки – з валідолом
Оголошуючи про підвищення тарифів на газ для населення, Гройсман запевнив, що до кінця опалювального сезону вартість блакитного палива більше рости не буде.
І тут згадався квітень 2016- го, коли він же, встановлюючи єдину ціну газу на рівні 6879 грн за 1 тис. куб. м, говорив: «Переконаний в тому, що ми в цьому питанні сьогодні поставимо крапку, і це буде остання зміна ціни на газ в житті нашої держави». Тому і зараз в слова прем’єра віриться насилу. Тим більше, що він скромно промовчав про те, що ж буде в квітні 2019 го, коли опалювальний сезон завершиться.
А буде, на жаль, нове подорожчання – причому не тільки навесні, а й восени – щонайменше ще на 10%. Адже уряд зобов’язався привести тарифи на газ до 100% імпортного паритету до 1 січня 2020 року.
Втім, і нинішнє підвищення вартості блакитного палива з 6879 до 8550 грн. за 1 тис. куб. м боляче вдарить по українцях. Перш за все воно відіб’ється на власниках приватних будинків, що опалюються газом. Невеликий перепочинок отримають лише мешканці багатоквартирних будинків: після встановлення Кабміном нової ціни на газ компанії з теплопостачання звернуться в НКРЕКУ з проханням затвердити нові тарифи, а тому платіжки з новими цінами на опалення і гарячу воду ми побачимо в грудні.
Газ становить близько 70% тарифу на опалення і гарячу воду. Якою буде нова ціна за тепло в квартирах, багато в чому залежить від регіону, місцевої влади, стану мереж та іншого. Так, в Житомирі анонсували зростання тарифів на опалення на 17%, а в Маріуполі – на 30%. Якщо виходити з того, що тарифи підвищаться на 16-17%, за тепло в квартирі типу «гостинка» доведеться щомісяця платити щонайменше на 200 грн більше. Посильно? Для когось так. Однак якщо врахувати, що подорожчають і інші комунальні послуги, а слідом за ними все інше (тому що тарифи закладаються у вартість товарів), то вимальовується зовсім життєрадісна картинка.
Субсидії на допомогу?
Президент Порошенко, який в ході візиту на Трипільську ТЕС влітку 2017 року запевняв, що газ для українців буде дешевше через відмову від дорогого російського палива та виключення з тарифів корупційної складової, і нині не оминув цю животрепетну тему. Але нині, осідлавши улюбленого коника, гарант заявив, що здешевити газ можна лише шляхом повернення в російську газову кабалу, чого він ніколи не допустить. Про енергонезалежність, заради якої в 2016-м підвищувалися тарифи, і якої ми ніби як повинні досягти до 2020 року, він навіть не згадав. Ймовірно, тому що навіть в НАК «Нафтогаз» подейкують про можливий зрив програми по самозабезпечення України блакитним паливом. Але ж президент любить виступати тільки з позитивними новинами, залишаючи весь негатив для Кабміну, щоб складалося враження, ніби він не впливає на уряд.
Ось і тепер Порошенко віддав розпорядження КМУ розширити програму субсидування, щоб від зростання тарифів нібито не постраждали українці. Цілком логічно, що за даним видом допомоги звернуться багато. Але чи вистачить грошей на його забезпечення, якщо в проекті держбюджету-2019 на субсидії закладено 55 млрд грн, тобто на 22,4% менше, ніж в нинішньому році?
Здавалося б, можна і збільшити фінансування цієї статті. Однак за проектом держкошторису, як і за виконанням зобов’язань щодо підвищення тарифів, пильно стежить МВФ, який в разі збільшення «дірки» в бюджеті може відмовити Україні в новій програмі і, отже, в новому транші. Тому курс на скорочення кількості субсідіантів буде продовжений. Владі лише потрібно ще більше посилити доступ до держдопомоги і простимулювати сусідів «стукати» на тих, хто оформив субсидію, нібито не маючи на неї права. В результаті отримаємо ще більше зростання заборгованості з оплати комунальних послуг, яка нині, за даними Держстату, вже становить 34,5 млрд грн.
Накопичення боргів загрожує тим, що взимку багато міст виявляться без опалення. І все тому, що «Нафтогаз» отримав право з 1 грудня 2018 р ініціювати і давати доручення облгазам відключати тепломережі взимку через заборгованість за спожитий газ.
Аріна МАРТОВА
