У обласному тубдиспансері скорочують посади (відео)

У обласному тубдиспансері скорочують посади (відео)

“Скорочуємо посади, бо не маємо відповідного фінансування”, – пояснює ситуацію, що склалася в Черкаському обласному протитуберкульозному диспансері, головний лікар Мирон Олійник. Нагадаємо, з 1-го квітня в Україні стартує другий етап медичної реформи. Це означає, що профільні медзаклади України забезпечуватиме Національна Служба здоров’я. До цього кошти надходили з обласного бюджету. Зі слів Мирона Олійника, суми, яку заклали на зарплатню медперсоналу, а це 26,5 мільйонів гривень – на рік недостатньо. Як оплачувати роботу інших працівників, він не знає.

Про це пише “Суспільне”.

У відділенні хворих на хіміорезистентний туберкульоз (тобто стійкий до препаратів) лікуються 20 пацієнтів. Один із них своє ім’я та прізвище не називає. Каже, цей заклад – єдине місце, де він може отримати необхідну допомогу: “На даний час я потребую кожну неділю, тобто кожен понеділок мені треба міняти голку. Кожні дві неділі потрібно робити кардіограму серця. Якщо цей заклад буде закриватися чи зменшать кількість працівників, то не буде кому лікувати”.

У закладі працює медсестра Валерія Гурин. Жінка розповідає: персонал поступово скорочують, а навантаження не зменшується: “Капельниць дуже багато зараз. Капаються по 2-3 рази вдень, плюс уколи, таблетки дівчата роздають. Зараз дуже багато роботи”.

Святослав Танчин, лікар-хірург диспансеру, цій роботі, каже, присвятив 23 роки, і додає – кожен третій при лікуванні на туберкульоз потребує хірургічного втручання.

Скорочувати працівників диспансеру розпочали в січні 2019-го. Звільнити довелося тридцятьох, нині працюють 337 осіб – каже головний лікар закладу Мирон Олійник. І додає – грошей, які має спрямувати Нацслужба здоров’я на дев’ять місяців цього року (перші три профінансувала область) не вистачить: “26,5 млн дали на послуги – це лікарям і медсестрам, а взагалі це зарплата рахується, в 19-ому році було 46 млн, а ці люди, що обслуговують, як їх фінансувати? До нас пацієнти потрапляють по направленню сімейного лікаря і ми надаємо йому послуги, потім нам повинні відшкодувати ці послуги, але є хворі, які приїжджають самі без направлень. Ми ж не бездушні, ми спершу обстежуємо, а він цю паличку (паличку Коха – ред.) сипе на ліво і на право, у нас немає совісті його відпускати”.

Заступник головного лікаря Володимир Очеретнюк каже: “Україна посідає друге місце у Європі за рівнем захворюваності на туберкульоз. Торік в області на сто тисяч осіб припадало 45 хворих. Ці показники в 7-8 разів більші, ніж в інших країнах: “В тій же самій Німеччині, Данії захворюваність становить 6-7 випадків на 100 тисяч населення і вони дійсно можуть собі дозволити не утримувати моно профільні диспансери, а щоб хворі лікувалися при інших лікарнях, створити відділення з належними умовами”.

Володимир Очеретнюк додає, що раніше люди приходили сюди працювати, тому що була додаткова оплата за шкідливість і безкоштовний проїзд на роботу.

За словами директорки департаменту комунікацій Національної служби здоров’я України Тетяни Бойко, фінансування закладів, де лікуються люди із туберкульозом, зменшили. Як вони працюватимуть надалі – вирішуватиме місцева влада: “На туберкульозні диспансери в Україні виділяється майже 2 млрд гривень. А на лікування інсульту, наприклад, 539 мільйонів, на лікування інфаркту 436. На 2020 рік були виділені пріоритетні напрямки: це лікування інфаркту, інсульту, допомога при пологах, складна неонатальна допомога і ранні виявлення онкозахворювань. На ці пріоритети будуть в 2020 році спрямовані більше коштів”.

Заступник директора департаменту охорони здоров’я Черкащини Олег Найдан каже, заклад дофінансують з обласного бюджету: “Планується виділити вісім з половиною мільйонів на покриття зарплати. Заплановано виділити певні кошти. Це близько 200 тисяч для того, щоб вони могли придбати операційний торакоскоп”.

Залиште коментар