21-22 вересня 2018 року на базі Черкаського національного університету ім. Б.Хмельницького відбудеться наукова конференція «Трахтемирів: історія та сучасність».
*965 років тому (1о53 р) народився Володимир Мономах, а 905 років тому (1113 р.) помер Святополк Ізяславич – князі, завдяки яким маємо першу письмову згадку про Заруб та дніпровську переправу біля нього. 905 років (1113 р.) виповнюється і від часу упорядкування Нестором-літописцем «Повісті временних літ», – першого твору, де письмово згадано Заруб у описанні переправи дружинників князів Святополка Ізяславича та Володимира Мономаха на переяславський бік під час воєнних дій проти половців.
*855 років тому (1163 р.) востаннє згадується в літописах (як кандидат на повторне очолювання Церкви всієї Русі) Клим Смолятич, колишній чернець Зарубського (Трахтемирівського ) монастиря, який був митрополитом Київським і всієї Русі в часі 1147-1149 років, до моменту захоплення влади в Києві засновником Москви Юрієм Довгоруким.
*440 років тому (1578 р.) король Стефан Баторій дарує козакам містечко Трахтемирів з околицями і монастирем. Монастир отримує особливий статус шпиталю для поранених і старих козаків. Містечко стає резиденцією гетьмана реєстрових козаків, а гетьман отримує клейноди, серед яких, за твердженням літописця Граб’янки – військова печатка із зображенням «лицаря з мушкетом на правому плечі, а ліва рука вперта в бік. З лівого боку – шабля і ріг для порогу, а на голові – викривлена шапка». Та печатка, яку й донині знаємо як головний геральдичний символ українського Козацтва.
*445 років тому (1573 р.) під час морської битви козацької морської ескадри проти флотилії турецького султана до полону потрапив гетьман Самійло Кішка, уродженець Канева. Через 25 років перебування у полоні він підняв повстання невільників на турецькій галері – перебивши команду, вони повернулися в Україну. Зовсім скоро (1601 р.), взамін за допомогу Польщі у війні проти Швеції доб’ється від Варшави відновлення козацьких привілеїв та повернення козакам Трахтемирова, де канівчанин Самійло Кішка надзвичайно часто бував…
*380 років тому (1638 р.) у Трахтемирові перебували визначні козацькі ватажки – гетьман нереєстрового козацтва Яків Остряниця та переяславський полковник Ілляш Караїмович.
*375 років тому (1643 р.) у замку в Трахтемирові зупинявся польський Великий коронний гетьман Станіслав Конецпольський.
*370 років тому (1648 р.) з початком Визвольної війни під проводом гетьмана Богдана Хмельницького створюється Трахтемирівська сотня Канівського полку. Наступного року в Трахтемирівському монастирі утримуються полонені коронні гетьмани М.Потоцький та М.Калиновський, а також інші командувачі розбитої під Жовтими Водами польської армії.
*370 років тому (1648 р.) помер від ран і похований у чорногорському Которі на Балканах Александер Яхія, авантюрист і самозванець, що видавав себе за нащадка роду Османів і претендував на султанство під час Боспорської війни, а перед початком спільного з козаками походу на турецький Трапезунд певний час жив у Трахтемирівському монастирі.
*340 років тому (1678 р.) орди турецьких завойовників цілком знищили укріплення Трахтемирівського замку й спалили Трахтемирівський монастир.
*335 років тому (1683 р.) страчений за поразку у битві за Відень великий візир Османської імперії Кара-Мустафа, чиї війська спалили Трахтемирів у 1678 році.
*300 років тому (1618 р.) перемогою завершився спільний українсько-польський військовий похід проти Московії, у якому козаками командував гетьман Петро Конашевич-Сагайдачний, чия резиденція певний час знаходилася у Трахтемирові. Через Сербину долину під Трахтемировим вирушили у похід козаки Сагайдачного, щоб з боєм здобути величезну територію Московії, увірватия через Арбатські ворота до Москви і взяттям Калуги поставити крапку в ганебній для Москви війні, після якої вона втратила 29 міст.
*285 років тому (1733 р.) завершено написання «Даріуша подорожнього» – щоденника гетьмана Пилипа Орлика, творця першої Української конституції, який всіляко відстоював повернення Трахмерівському монастирю статусу козацького шпиталю.
*
270 років тому (1748 р.) гайдамацький загін отамана Майбороди взяв приступом і знищив Трахтемирівський монастир, який на той час належав ченцям-уніатам Ордену Василіанів.
*10 років тому (2008 р.) Помісний Собор Української православної церкви Київського патріархату у зв’язку з 1020-літтям Хрещення Руси-України, благословив приєднати до лику Святих (канонізувати) святителя Йова (Борецького), Митрополита Київського і всієї Руси (у 1620-1633 рр), що особливо опікувався Трахтемирівським монастирем, часто використовуючи його як резиденцію для дипломатичних переговорів найвищого рівня.
