ГУ ДФС у Черкаській області наводить приклади розрахунку податків із заробітної плати у 2017 році.
Приклад 1
Працівникові (мати, яка виховує 2-х неповнолітніх дітей, одна з яких є інвалідом) нараховані за повний відпрацьований місяць 3200 грн. Вона повідомила в заяві роботодавцю про право на 100%-ву податкову соціальну пільгу (далі — ПСП) на одну дитину та на підвищену 150%-ву ПСП на дитину-інваліда й додала відповідні документи.
Під час визначення граничного рівня доходу, який у цьому випадку надає право на отримання податкової соціальної пільги, слід керуватись абз. 2 пп. 169.4.1 ПКУ: граничний розмір доходу, який надає право на отримання податкової соціальної пільги для матері, котра виховує 2-х дітей, одна з яких є інвалідом, визначається як добуток суми в 2240 грн і відповідної кількості дітей. Отже, для матері, яка має 2-х неповнолітніх дітей, одна з яких є інвалідом, розрахункова межа для нарахування ПСП становитиме 4480 грн (2240 грн х 2), а ПСП сягатиме 2000 грн (800 грн + 1200 грн), оскільки пп. 169.3.1 ПКУ передбачено застосування основної та підвищеної соціальної пільги одночасно.
Нарахування на заробітну плату матері 2-х дітей, одна з яких є інвалідом, становлять 968 грн:
1. Рахуємо ПДФО:
(3200 грн – (800 грн +1200 грн)) х 18% = 216 грн.
2. Рахуємо військовий збір:
3200 грн х 1,5% = 48 грн.
3. Рахуємо ЄСВ:
3200 грн х 22 % = 704 грн.
Утримання — 264 грн.
До виплати працівникові — 2936 грн.
Приклад 2
Працівникам — чоловіку та дружині, які працюють в одного роботодавця та виховують 3-х дітей віком до 18-ти років, нараховано за повний відпрацьований місяць 5200 грн і 3200 грн відповідно.
Оскільки граничний розмір доходу, який надає право на отримання податкової соціальної пільги, збільшується до відповідної кількості дітей лише одному з батьків, тоді подружжю потрібно визначитися, хто саме використовуватиме право на ПСП і збільшену розрахункову межу доходу, про що варто зазначити в поданій роботодавцю заяві. Заяву та документи про право на пільгу вони подали, і про право на збільшення розрахункової межі доходу заявив чоловік/батько, який отримує більшу зарплату.
Отже, нарахування на заробітну плату чоловіка/батька — пільговика становлять 1726 грн:
1. Рахуємо ПДФО:
(5200 грн – (800 грн х 3 дітей)) х 18% = 504 грн.
2. Рахуємо військовий збір:
5200 грн х 1,5% = 78 грн.
3. Рахуємо ЄСВ:
5200 грн х 22 % = 1144 грн.
Утримання — 582 грн.
До виплати працівникові — 4618 грн.
Оскільки зарплата дружини/матері — 3200 грн — більша за 2240 грн, вона не має права на застосування ПСП. Нарахування на її заробітну плату становлять 1328 грн; утримання — 624 грн; на руки — 2576 грн.
Розглянемо альтернативу — у заяві про право на збільшення розрахункової межі доходу заявила дружина/мати, яка отримує зарплату в 3200 грн.
Нарахування на зарплату дружини/матері — пільговика становлять 896 грн:
1. Рахуємо ПДФО:
(3200 грн – (800грн х 3 дітей)) х 18% = 144 грн.
2. Рахуємо військовий збір:
3200 грн х 1,5% = 48 грн.
3. Рахуємо ЄСВ:
3200 грн х 22 % = 704 грн.
Утримання — 192 грн.
До виплати працівникові — 3008 грн.
Оскільки зарплата чоловіка/батька — 5200 грн — більша за 2240 грн, він не має права на застосування ПСП. Нарахування на його зарплату в такому разі становитимуть 2158 грн; утримання — 1014 грн; на руки — 4186 грн.
Приклад 3
Працівник трудиться на умовах неповного робочого часу. За відпрацьований час йому нараховано 1800 грн зарплати.
У цьому випадку працівник має право на загальну ПСП у 800 грн.
Нарахування на зарплату становитимуть 911 грн:
1. Рахуємо ПДФО:
(1800 грн – 800 грн) х 18% = 180 грн.
2. Рахуємо військовий збір:
1800 грн х 1,5% = 27 грн.
3. Рахуємо ЄСВ:
3200 грн х 22 % = 704 грн.
Приклад 4
Працівник із 1 січня по 14 січня 2017 року перебував на лікарняному. За відпрацьований час у січні йому нараховано 1560 грн, і виплати за листком непрацездатності становили 980 грн. Загальна сума отриманого доходу працівником — 2540 грн.
Оскільки зарплата більша за 2240 грн, указаний працівник не має права на застосування ПСП.
Нарахування на зарплату становитимуть 1199,30 грн:
1. Рахуємо ПДФО:
2540 грн х 18% = 457,20 грн.
2. Рахуємо військовий збір:
2540 грн х 1,5% = 38,10 грн.
3. Рахуємо ЄСВ:
3200 грн х 22 % (ставка ЄСВ) = 704 грн.
Відповідно до ч. 5 ст.8 Закону України від 08.07.2010 р. № 2464-VI, якщо база нарахування ЄСВ менша за встановлений розмір мінімальної зарплати, то ЄСВ розраховується як добуток розміру мінімальної зарплати, установленого законом на цей місяць, і відповідної ставки.
Утримання — 495,30 грн.
До виплати працівникові — 2044,70 грн.
