Молочарські кооперативи планують розвивати на Черкащині. Можливості їх створення та функціонування обговорили за круглим столом представники влади, фермери, підприємці та науковці Черкащини. Спільно проаналізували переваги й ризики.
Про це повідомляє прес-служба Черкаської ОДА.
За словами першого заступника голови ОДА Віталія Коваля, область має вдалу практику щодо розвитку кооперативного руху. Адже протягом останніх двох років вдалося створити більше ста кооперативів, які наразі успішно діють. Значною підтримкою в цьому став проект Європейського Союзу.
“Влада завжди відкрита до співпраці, – зауважив Віталій Володимирович. – Тож ініціюватимемо внесення змін до обласної програми щодо подальшого розвитку кооперативів, зокрема молочарських. Важливо, що цьогорічні видатки державного бюджету значно збільшені, порівняно з попередніми, зокрема і в агропромислову галузь. Це сприятиме розвитку фермерського господарства, підтримці сільгоспвиробників. До речі, прийняте Урядом рішення про передачу частини земельних ділянок у комунальну власність ОТГ так само позитивно вплине на відповідні рішеннях щодо розвитку сільського господарства на місцях. Це ще один крок до втілення децентралізації, яку ініціював Президент України”.
Начальник управління агропромислового розвитку Черкаської ОДА Ігор Колодка зазначив, що в області збільшено ресурс на подальший розвиток кооперативів і на цей рік передбачено 2 млн грн:
“Зараз ми вивчаємо потребу й механізми. Це, зокрема, навчання ініціативних груп, бізнес-плани, підтримка шляхом юридичних, бухгалтерських, ветеринарних консультацій. Молочні кооперативи – це насправді масштабний механізм, що потребує значного фінансування. Тут важливим є ціна на молоко, технічне забезпечення та ін. Разом із науковцями ми проаналізували, яким чином допомагати людям. Так, на Черкащині маємо 1037 господарів, які утримують від 3 до 5 корів, 137 – від 5 до 10, 9 господарів – більше 10 корів, так звані сімейні ферми. Відтепер спільно визначатимемо подальші дії: чи щодо придбання холодильних камер, чи закупівлю доїльних апаратів, можливо, нетелей, чи, наприклад, акцент на ветеринарне обслуговування”.
Ігор Колодка нагадав також про те, що з 1 січня мав вступити в силу державний стандарт на молоко – ДСТУ 3662:2015. Цю норму перенесли на 1 липня, коли країна повинна виконати прописані в Угоді про асоціацію з ЄС положення про санітарно-гігієнічні норми, що стосуються молочної сировини. Утім наказ про заборону має перехідний термін упровадження – до 2022 року.
Координатор проекту ЄС/ПРООН «Місцевий розвиток, орієнтований на громаду» в Черкаській області Анна Бабкова сказала, що доцільним буде звернутися до європейських партнерів про потребу в подальшому розвитку кооперативного руху, аби сподіватися на перспективи щодо отримання фінансової підтримки на їхній розвиток. Водночас заступник директора Звенигородського маслосирзаводу Олексій Пономаренко наголосив на важливості технічної складової, адже переробники надають перевагу продукту високої якості та вимагають цього від виробників.
Зауважимо, основними відмінностями між ґатунками молока є загальна бактеріальна забрудненість, кількість соматичних клітин та кислотність молока. На сьогодні в Україні розрізняють 4 ґатунки: екстра, що повинен мати ЗБЗ до 100 тис./см куб., вищий – до 300 тис./см куб., а також перший і другий ґатунки.
Учасники круглого столу, поміж яких і самі фермери, висловили власні думки, обговорили питання фінансового забезпечення молочарських кооперативів, залучення внутрішніх і зовнішніх інвестицій, внесення змін до обласної програми «Створення регіонального навчально-практичного Центру розвитку багатофункціональних кооперативів», досвід Івано-Франківської області щодо створення молочарських кооперативів.
По завершенню окреслили низку пропозицій, зокрема й такі, що можуть бути реалізовані на державному рівні.
