З початку широкомасштабного вторгнення чисельність Сухопутних військ ЗСУ збільшилась утричі, – Олександр Павлюк, командувач Сухопутних військ ЗСУ

За 1000 днів війни Сили оборони України пройшли колосальний шлях розвитку і становлення. Як змінився кількісний і якісний склад Сухопутних військ, скільки нових зразків озброєння і військової техніки довелося освоїти українським захисникам, як змінилася тактика російських військ у Курській області – про це та інше в інтерв’ю Укрінформу розповів командувач Сухопутних військ ЗСУ генерал-лейтенант Олександр Павлюк.

– Як змінився чисельний і якісний склад Сухопутних військ ЗСУ за час повномасштабного вторгнення, чи були створені нові бойові та навчальні частини?

– Звичайно, зміни є, і вони суттєві. Чисельність Сухопутних військ Збройних сил України з початку широкомасштабного вторгнення Росії збільшилась утричі. Відчутно  змінився і якісний склад. Наприклад, трохи більш ніж у три рази зросла кількість офіцерів, офіцерів-контрактників стало більше на 20%, майже в 6 разів збільшилась чисельність осіб рядового, сержантського складу.

Водночас стало на третину більше курсантів, які проходять підготовку у вищих військових навчальних закладах Командування Сухопутних військ. До речі, чисельність жінок у Сухопутних військах збільшилась на 30%.

Логічно, що зросла кількість і військових частин. Зокрема, від  початку повномасштабного вторгнення Російської Федерації в Сухопутних військах їхня кількість стала майже вдвічі більшою, а навчальних частин побільшало на 70%.

З ПОЧАТКУ 2022 РОКУ УКРАЇНСЬКІ ЗАХИСНИКИ ОТРИМАЛИ ТА ОСВОЇЛИ СОТНІ НОВИХ ЗРАЗКІВ ОВТ

– Скільки нових зразків озброєння та військової техніки іноземного виробництва довелось освоїти нашим захисникам за цей час? Адже міжнародні партнери постійно допомагають і надають нові зразки, які раніше не були в нашому війську.

– Ви маєте рацію, з початку 2022 року українські захисники отримали та освоїли сотні нових зразків озброєння та військової техніки. Це щонайменше вісім модифікацій танків, 10 типів БМП, дев’ять модифікацій БТР, понад 50 модифікацій самохідної та причіпної артилерії та РСЗВ, 16 модифікацій зенітно-ракетних комплексів, більш ніж 75 модифікацій засобів ближнього бою. Крім цього, маємо понад 11 модифікацій броньованих автофургонів. Серед найвідоміших найменувань і того, про що постійно чують наші громадяни: танки Abrams, Challenger 2,  Leopard-1 та Leopard-2 різних модифікацій, PT-91; БМП Bradley та Spartan, Marder, CV-90 та багато інших; БТР M1117, Stryker, VAB тощо; РСЗВ HIMARS, M270; безліч модифікацій ствольної самохідної та причіпної артилерії – PZH2000, ARCHER, AS-90, KRAB, CAESAR, M109, звісно M777 та багато інших.

Також освоєно понад 20 модифікацій приладів спостереження та розвідки, 25 модифікацій безпілотних авіаційних комплексів. Як бачите, нашим хлопцям вистачає роботи, і вони демонструють неймовірну оперативність в освоєнні нових зразків озброєння й техніки.

У НАВЧАЛЬНИХ ЦЕНТРАХ ДЛЯ МОБІЛІЗОВАНИХ СТАЛО БІЛЬШЕ ПРАКТИЧНОЇ ПІДГОТОВКИ ТА НОВИХ ПРОГРАМ

– Як відомо, наразі внесені зміни до базової військової підготовки в навчальних центрах. Чи можна сказати, що вже на початку 2025 року будуть відчутні зміни в якості підготовки мобілізованих?

– Можу сказати, що якість підготовки мобілізованих уже змінилась, вона суттєво зросла. Із 1 листопада 2024 року в навчальних центрах та центрах підготовки збільшилась тривалість курсу БЗВП – 45 днів замість 30. Тобто вона збільшилась в півтора раза. До того ж програма стала не лише довшою, а й неабияк змінилась якісно. Це вже четверта редакція курсу від початку широкомасштабного вторгнення. Практики тепер більше, більше протидронової підготовки.

– Тактика ведення бойових дій противником змінилася від початку повномасштабного вторгнення. Чи адаптували програму БЗВП відповідно до цих змін поведінки ворога?

– Саме про ці зміни у БЗВП із 1 листопада я і сказав. До останньої,  четвертої, редакції програми були внесені нові елементи підготовки. Війна постійно змінюється, і ми повинні готувати військовослужбовців з урахуванням цих змін. Бійці мають бути готовими до тієї ситуації на полі бою, яка є нині. Дійсно, за ці тисячу днів війна суттєво змінилася. Наприклад, із 1 листопада рекрути активно вивчають протидію БпЛА, РЕБ, обладнання та маскування позицій. Серед нових вправ – збиття БпЛА за допомогою помпової рушниці. Новобранці відпрацьовують її по імітованому дронові. Тобто по цілі, що прикріплена до реального безпілотника. На рекрутів роблять імітаційні скиди з дронів, щоб вони звикали до реалій сучасної війни і, що дуже важливо, розуміли, як цьому протидіяти.

За оновленою програмою більше уваги приділяється діям під час безпосереднього зіткнення з ворогом, підходу до траншей та їх зачистці, киданню ручних гранат в різних умовах, стрільбі на коротких відстанях.

– Чи планується створення в Україні школи інструкторів? Якщо так, то що для цього зроблено, на якому це етапі?

– Дійсно, питання щодо підвищення якості підготовки особового складу для навчальних центрів та бойових військових частин у Збройних силах стоїть дуже гостро. Сухопутні війська наразі готують інструкторів у Центрі підготовки сержантського складу. Обсяги зросли, адже збільшується кількість військових частин. Ми це розуміємо. І тому можливості Центру підготовки сержантського складу вже найближчим часом збільшаться майже удвічі! Це забезпечить потреби як навчальних центрів, так і бойових військових частин. По суті, це і є школа інструкторів, але з приводу назви – її перейменування поки що не розглядається.

– Певна частина українських військових навчаються за кордоном. Скільки загалом українських захисників за час повномасштабного вторгнення пройшли вишкіл у країнах Європи?

– Якщо говорити про Сухопутні війська, то на території країн-партнерів пройшли підготовку майже 30000 військовослужбовців. Із них близько 20000 – за програмою базової військової підготовки.

НА КУРЩИНІ ВОРОГ МІНЯЄ ТАКТИКУ Й ПЕРЕКИДАЄ ДОДАТКОВІ СИЛИ З ІНШИХ НАПРЯМКІВ

– Ми всі уважно стежимо за операцією в Курській області. Як змінилась тактика ворога за три місяці?

– На початку наступальної операції Сил оборони в Курській області противник будь-яким способом намагався зупинити просування наших військ. Ворог робив засідки, застосовував авіацію. Водночас росіяни безжально бомбили власні населені пункти.

Після виходу наших військ на визначені рубежі та переходу до оборони противник перейшов від ведення маневрової оборони до наступальних дій. Ворог хотів повернути контроль над територією по лінії державного кордону.

На цей час противник застосовує тактику малих груп чисельністю до відділення та за підтримки артилерії намагається витіснити наші підрозділи з позицій.

Крім того, за наказом вищого політичного керівництва Росії, для якнайшвидшого повернення території Курської області під контроль Російської Федерації противник розпочав застосовувати тактику прориву оборони. На певних ділянках фронту – підрозділами чисельністю до роти (батальйону) за підтримки бронетехніки. Ця тактика супроводжується значними втратами в особовому складі й техніці, а переважно, навіть у разі успіху та вклинення в бойові порядки наших військ, більшу частину техніки та живої сили знищують наші протитанкові засоби, артилерія та FPV-дрони. До 30% ворожої техніки під час спроби просування знищується завдяки мінно-вибуховим загородженням.

Як ми всі бачимо, деякі успіхи ворога супроводжуються значними втратами, що примушує його постійно переміщувати до Курської області додаткові сили з інших напрямків.

– Чи правда, що російське командування перекидає на Курщину найбільш боєздатні підрозділи?

– Перед початком проведення нашої операції противнику для утримування цієї ділянки фронту та проведення демонстраційних дій було достатньо угруповання чисельністю до чотирьох тисяч осіб. З них близько половини становили військовослужбовці строкової служби.

У зв’язку з початком проведення наступальної операції Силами оборони України протягом останніх трьох місяців ворог змушений нарощувати угруповання за допомогою переміщення частин і підрозділів з інших напрямків та оперативного резерву. На цей час угруповання противника в Курській області становить близько 50 тисяч осіб. Більшість із них – це підрозділи морської піхоти та повітряно-десантних військ, що вважаються найбоєздатнішими.

За три місяці ведення операції в Курській області ворог перемістив сюди одну дивізію (106 ПДД у складі трьох полків), дві бригади (11 та 83 ОДШБр) та один полк (56 ДШП та 7 ДШД) повітряно-десантних військ, а також дві бригади (155, 810 ОБрМП) і один полк (177 ОПМП) морської піхоти.

До  речі,  переміщення ворога триває. Для виконання поставленого завдання щодо найшвидшого повернення контролю над територією Курської області здійснюється переміщення ще однієї дивізії, а саме 76 ДШД у складі трьох полків загальною чисельністю близько 7,5 тисяч осіб.

У 2025 РОЦІ СУХОПУТНІ ВІЙСЬКА ЗБІЛЬШАТЬ ЗАСТОСУВАННЯ БЕЗПІЛОТНИХ НАЗЕМНИХ КОМПЛЕКСІВ

– Чи планується збільшити в Сухопутних військах використання роботизованих систем на полі бою в 2025 році?

Сухопутні війська прагнуть збільшити застосування безпілотних систем для максимального збереження життя і здоров’я особового складу

– Застосування безпілотних наземних комплексів підрозділами Сухопутних військ стрімко розвивається та масштабується. Якщо на початку повномасштабної агресії наземні комплекси перебували лише в декількох військових частинах і переважно виконували завдання логістичного забезпечення, то сьогодні наземні комплекси як засіб виконання усього спектру бойових та спеціальних завдань виходять на такий же рівень важливості, як авіаційні комплекси.

З урахуванням концепції розвитку безпілотних наземних комплексів, перспективним можна вважати впровадження безпілотних наземних комплексів у підрозділах Сухопутних військ за двома напрямами: перший – це роботизація наявних підрозділів для поліпшення їхньої ефективності та нарощування спроможностей з виконання бойових та спеціальних завдань; другий – створення окремих підрозділів безпілотних наземних комплексів, які будуть виконувати завдання так званих Центрів компетенції із застосування, технічної підтримки та розвитку наземних комплексів.

Також ми прагнемо створити надійну систему зв’язку й керування, що забезпечить безперервне й одночасне застосування всіх наявних безпілотних засобів у підрозділі: як наземних, так і повітряних.

У 2025 році для нарощування спроможностей Сухопутних військ щодо застосування безпілотних наземних комплексів пропонується ввести до складу військових частин відповідні додаткові підрозділи.

Отже, Сухопутні війська прагнуть збільшити застосування безпілотних систем у цілому для максимального збереження життя і здоров’я особового складу.

Ірина Кожухар, “Укрінформ”

Залиште коментар