Завершився гендерний моніторинг матеріалів гіперлокальних медіа України, що відбувався у лютому, квітні і червні цього року.
У Черкаській області було проаналізовано контент шести газет – «Драбівщина», «Дніпрова зірка», «Жашківщина», «Колос», «Надросся», «Світлий шлях», а також чотирьох інтернет-видань – «Золотоноша.City», «Kanos», «Сміла.ua», «Умань.City».
Всього було досліджено 463 матеріали у друкованих медіа і 674 – в онлайн-виданнях.
Як інформує сайт “Економіка сьогодення“, проведений моніторинг гіперлокальних медіа Черкащини показав, що у журналістських матеріалах в середньому жінки менше фігурували як у ролі експерток (46%), так і у ролі героїнь (37%).
Варто зауважити, що у пресі ці показники помітно вищі, ніж в інтернет-виданнях. Так, у друкованих медіа жінки як експертки присутні у 51% журналістських матеріалів, а як героїні – у 42%. Найбільше експерток у газетних матеріалах було виявлено у лютому (50%) та квітні (66%).
А ось в онлайн-медіа жінок і як есперток менше (41%), і як героїнь (32%).
Найбільш стабільно гендерний баланс (тобто коли чоловіки та жінки як експерти/експертки та герої/героїні матеріалів представлені рівною мірою) протягом усіх трьох хвиль моніторингу тримала газета «Жашківщина». Проте тут нечасто послуговуються фемінітивами, що зменшує видимість жінок у різноманітних професіях.
Не зважаючи на те, що Черкащина відносно спокійний регіон, понад 20% матеріалів у гіперлокальних медіа відводиться темі війни. Велика кількість серед них – це повідомлення про загиблих Героїв, про наслідки нічних ракетних атак, про мобілізацію, про передачу гуманітарної допомоги на фронт, про надання допомоги переселенцям, реінтеграцію та психологічну реабілітацію українських воїнів.
Аналіз матеріалів на воєнну тематику показав, що у друкованих медіа жінки як експертки присутні частіше – понад 63%. В це й же час в інтернет-виданнях цей показник становить трохи більше 38%.
При цьому, слід зазначити, що у червні у газетних матеріалах на воєнну тематику присутність жінок у ролі експерток помітно зменшилася (до 33%) у порівнянні із квітневою хвилею моніторингу, коли цей показник сягав 82%. Така ж тенденція у друкованих медіа і з висвітленням жінок у ролі героїнь. Якщо у квітні цей показник був на рівні 63%, то у червні він знизився до 40%.
Що ж до інших тем, то найчастіше у гіперлокальних друкованих медіа Черкащини жінки виступають у ролі експерток у матеріалах, що стосуються політики, волонтерства, освіти та медицини. В той же час в онлайн-медіа жінки як експерти більше зустрічаються у матеріалах на теми соціального захисту та культури.
Проте відсутність жінок помічено у матеріалах онлайн-медіа на екологічну тематику.
З кожною хвилею моніторингу помітно збільшується кількість “безликих” матеріалів, де відсутні експертки/експерти чи героїні/герої, а існує лише посилання на відомство, де взято матеріал. Навіть пряма мова у таких публікаціях підписана «сказали у відомстві», «повідомили в управлінні».
Скоріше за все, джерелом такої інформації є офіційні сайти відомств. А оскільки редакції гіперлокальних медіа працюють у складні часи, коли через фінансову нестабільність колективи скорочені до мінімуму, то, на жаль, часто-густо немає кому і коли уточнювати додаткову інформацію.
Водночас в онлайн-медіа додається великий відсоток експертів-чоловіків за рахунок матеріалів про… погоду. Оскільки медіа залюбки посилаються на «синоптичні» коментарі директора Черкаського обласного гідрометцентру Віталія Постриганя. Так, лише у червні у 4 проаналізованих інтернет-виданнях його було згадано близько 20 разів.
Думаю, що тут відіграє роль не лише сама тема погоди, яка цікавить читачів. Адже тоді можна було б публікувати будь-яку безлику інформацію із якогось сайту по типу «Синоптика». Та, коли за повідомленням стоїть конкретна особистість, то це сприяє більшій довірі читача до інформації, підвищує імідж самої установи, а також робить видимими спікерів та спікерок, які працюють задля громадян. Тож, думаю, пресслужбам відомств треба було б звернути на це увагу. Можливо тоді б і матеріалів безликих поменшало, і голоси експерток частіше б стало чути.
Моніторинг 2024 року показав, що значна частина гіперлокальних медіа Черкащини у журналістських матеріалах використовують фемінітиви. І вже, окрім звичних, які закріпилися у лексиконі (директорка, лікарка, заступниця), зустрічаємо більш «молоді» словотворення “військовослужбовиця”, “водійка”, “кермувальниця”, “медикиня”, “призерка” та інші.
Позитивна тенденція до збільшення фемінітивів у текстах помітна у таких друкованих медіа, як «Дніпрова зірка» (збільшилася кількість фемінітивів із 22% у лютому до 100% у червні), «Колос» (збільшення від 50% до 95%), «Надросся» (від 60% до 96%).
Та все ж, незважаючи на те, що гіперлокальні медіа активно використовують фемінітиви, фактично у кожному виданні продовжують вживати маскулінітиви. Швидше за все через неуважність авторів/авторок текстів. Адже часто можна спостерігати, коли в одному реченні, до однієї й тієї ж героїні/експертки застосовано і фемінітив, і маскулінітив. Скажімо, на початку речення героїня іменується як заступниця, а вже у кінці – як посадовець.
Публікацій, де вживалися б гендерні стереотипи чи мали ознаки сексизму, у гіперлокальних медіа Черкащини, які були визначені для моніторингу, виявлено не було.
Зважаючи на показники гендерного балансу (присутність жінок і чоловіків у публікаціях), а також відсоток фемінітивів, найбільш гендерночутливим гіперлокальним медіа визначено онлайн-видання «Золотоноша.City» (57%). Треба відмітити, що це медіа тримає лідерство під час усіх трьох хвиль моніторингу. Проте і йому ще є куди рости, адже в окремих текстах все ж зустрічаються маскулінітиви.
Експертка з моніторингу – Інна Хімічук
__________
Гендерний моніторинг журналістських матеріалів гіперлокальних медіа здійснюється у межах проєкту «Гендерночутливий простір сучасної журналістики», який реалізовує Волинський прес-клуб у партнерстві з Гендерним центром Волині, Незалежною громадською мережею прес-клубів України та за підтримки Медійної програми в Україні, що фінансується Агентством США з міжнародного розвитку (USAID) та реалізовується ГО Інтерньюз Нетворк
