Слова мають велику силу. Те, що ми чуємо від батьків у дитинстві, може застрягти в нашій пам’яті назавжди. Слова любові та мудрості спрямовують нас і допомагають стати кращими, тоді як слова, сказані зі злістю та недовірою, змушують нас сумніватися в собі довгі роки. Виявляється, навіть звичайна фраза, яка здається безпечною і невинною, може послабити самооцінку дитини і змусити її почуватися невпевнено.
ТСН.ua пропонує вам адаптацію матеріалу Bright Side, автори якого з’ясували, яких 12 фраз слід уникати, розмовляючи з дітьми, і що, на думку експертів, можна говорити натомість.
1.Уникайте: “Я так тобою пишаюся!” або “Чудова робота!”
Спробуйте: “Ти, мабуть, дуже пишаєшся своєю роботою!” або “Ти так швидко склав/ла цей пазл!”
Перша фраза здається невинною, але вона підступна. Коли батьки хвалять дітей за кожну дрібницю — від того, що вони доїли обід, до того, що намалювали малюнок, — похвала втрачає сенс. Натомість намагайтеся хвалити конкретні речі, пов’язані з досягненнями вашої дитини, і заохочуйте її бути самокритичною і пишатися тими речами, які вона зробила дійсно добре.
2.Уникайте: “Почекай, ось тато (мама) повернеться додому!”
Спробуйте: “Будь ласка, не роби так більше. Це мене засмучує, тому що…”
Коли ви говорите першу фразу, ви “відкладаєте” наслідки неправильної поведінки дитини, і, швидше за все, до того часу, як другий з батьків повернеться додому, дитина вже забуде про те, що сталося. Більше того, ви лякаєте дитину тим, що тато чи мама перетворять вашого партнера на “поганого поліцейського”, і знижуєте свій власний авторитет. Спробуйте вирішити проблему самостійно і поясніть дитині, чому ви засмучені її поведінкою.
3.Уникайте: “Як минув твій день?”
Спробуйте: “Що для тебе було найкращим сьогодні?”
“Як минув твій день?” — це насправді порожнє запитання, яке передбачає відповідь довжиною в одне чи два слова. Якщо ви дійсно хочете знати, як минув день вашої дитини, ставте конкретні запитання, які заохочують до довгих і докладних відповідей.
4.Уникайте: “Ніякого десерту, поки ти не закінчиш їсти”
Спробуйте: “Спочатку ми з’їмо суп, а потім десерт”
Промовляючи першу фразу, ви збільшуєте цінність частування і зменшуєте радість від самої трапези. Спробуйте трохи перекрутити свою фразу: і суп, і торт здаються смачними, але, як ми знаємо, їх потрібно їсти в певному порядку.
5.Уникайте: “Швидше!”
Спробуйте: “Давай поквапимось!” або “Подивимось, хто перший взує кросівки!”
Коли ви змушуєте дитину робити щось швидше, ви збільшуєте її стрес і змушуєте боятися, що вона запізниться або щось пропустить. Спробуйте перекрутити фразу таким чином, щоб дитина відчула, що ви обидва в одній команді.
6.Уникайте: “Залиш мене в спокої!”
Спробуйте: “Що сталося?” або “Будь ласка, дай мені хвилину, щоб закінчити це, і ми поговоримо, добре?”
Якщо ви постійно відмахуєтесь від дитини, вона незабаром почне думати, що немає сенсу просити вас про допомогу чи пораду, бо ви завжди зайняті. Коли діти не отримують достатньої підтримки в дитинстві, вони будуть менш схильні ділитися своїми емоціями та думками з батьками, коли виростуть. Якщо ви не можете приділити дитині всю свою увагу відразу, терпляче попросіть її дати вам пару хвилин, щоб закінчити справи, які ви робите.
7.Уникайте: “Як тобі не соромно!”
Спробуйте: “Те, що ти зробив/ла, мене засмутило, тому що…”
Можливо, ваша дитина ще занадто мала, щоб зрозуміти, що таке сором. Ця порожня фраза не дає дитині жодного уявлення про те, чому її вчинок був неправильним. Більше того, дослідження показало, що сором може зробити деяких дітей більш агресивними. Спробуйте пояснити дитині, що було неправильним в її поведінці і як уникнути цього в майбутньому.
8.Уникайте: “Не плач!”
Спробуйте: “Що сталося?” або “Що тебе так засмутило?”
Плач — це абсолютно нормально, навіть якщо причина, через яку дитина плаче, не здається вам важливою. Кажучи “не плач”, ви применшуєте почуття дитини, і це може змусити її відчути, що її емоції не є важливими. Замість цього ви можете спробувати показати, що вам не байдуже і що ви хочете допомогти.
9.Уникайте: “Тобі немає чого боятися!”
Спробуйте: “Я бачу, що ти боїшся, і я тут, з тобою”
Перша фраза ніяк не може заспокоїти дитину, якщо вона вже налякана. І знову ж таки, це дає дитині зрозуміти, що її почуття не беруться до уваги. Замість цього, співпереживайте почуттям дитини і обговоріть страх і його причину.
10.Уникайте: “Тому що я так сказав/ла!”
Спробуйте: “Час вимкнути телевізор і почати робити домашнє завдання”
Перша фраза не дає дитині жодного уявлення про те, чому вона повинна припинити або почати робити те, що ви хочете. Замість цього вона може створити у дитини відчуття, що у неї немає ніяких прав, а ви завжди все контролюєте. Спробуйте давати прості зрозумілі вказівки і коротко пояснювати причини, що стоять за вашими словами.
11.Уникайте: “Я міг/могла так робити, коли був/була у твоєму віці!”
Спробуйте: “Давай я навчу тебе, як це робити!”
Всі діти розвиваються по-різному, і порівнювати вашу дитину з іншими, навіть якщо це ви самі, « не найкраща ідея. Замість цього спробуйте навчити дитину робити те, чого вона ще не вміє.
12.Уникайте: “Я розчарований/на в тобі!”
Спробуйте: “Те, що ти зробив/ла, змушує мене засмутитися, тому що…”
Фраза “я розчарований/на тобою”звучить для дитини так само, як і “ти розчарував/ла мене”, і це може змусити її відчути, що вона не відповідає вашим очікуванням. Спробуйте пояснити, що ви насправді відчуваєте через дії вашої дитини, не використовуючи слів “розчарований” і “розчаровувати”.
Джерело: ТСН.ua
