Черкаський історик розповів про відому крамницю, якій нещодавно виповнилося 35 років

Черкаський історик розповів про відому крамницю, якій нещодавно виповнилося 35 років

Йдеться про “Український сувенір” на Комсомольській, по діагоналі від стадіону. На відміну від згаданих “Спорттоварів” на Ільїна, він і зараз не зраджує початковому амплуа, хоча, здається, на меншій площі. Чи то краму тепер більше, тож площа видається меншою, пише черкаський краєзнавець та журналіст Борис Юхно на своїй сторінці у “Фейсбук”.

Так от. Відкрили його за доброю всесоюзною традицією “під революцію”, а саме 5 листопада 1982 року, тож виповнилося йому 35. До цього там довго торгували промтоварами, а тепер магазин став спеціалізованим. В національному стилі оформили інтер’єри, стіни “під петриківку” розписали майстри з Дніпропетровщини. Стеля між залами, як в українських хатах, розділялася сволоком, полиці теж відповідно декорували. Одним словом – покупець з порогу пірнав у колорит, що й вимагалося.

Я вже казав про єдину причину цікавості до “Українського сувеніру”. Тому далі просто зацитую кілька абзаців за фактом відкриття зі статті “Самоцвіти України”, опублікованій у “Черкаській правді” від 6 листопада 1982 року. Вона, до слова, проілюстрована панорамним знімком Матвія Зоріна, відтворювати який тут немає сенсу. Тож зацікавленим – до першоджерела. А в мене пару зображень самого будинку, не більше. Є ще фотка Люди, ну це лічне і вобше не за прилавком)). Отже – зі статті кореспондента А.Черкасова (може й псевдо, бо матеріал таки джинсовий).

“Продукція фабрики імені Лесі Українки, зрозуміло, широко представлена в магазині “Український сувенір”. А з нею сусідять вишивки, які народилися в нашій Умані, в Києві і Переяслав-Хмельницькому, Чернігові і Чернівцях, у знаменитому своїми майстрами селі Решетилівці на Полтавщині.
І кожна річ своєрідна, відзначається неповторним колоритом, узором, характерним для місць, звідки її прислали.
Очі розбігаються, коли заходиш у цей магазин. І не знаєш, на чому спочатку зупинити свій погляд. Світ народного мистецтва – чистий і радісний – відкривається перед тобою.

Подих перехоплює від краси, яка чекає на тебе у відділенні ткацтва. Рушники і скатертини, спідниці і плахти, покривала і салфетки – дивовижна палітра лунких барв гаптування. Її викликали до життя натхнення і вміння богуславських, кролевецьких, дегтярівських майстрів.
Довго не відпускають від себе килими ручної роботи з Косова, Глинян і Коломиї.
І знову зустріч з радістю – відділ кераміки. Не можна не замилуватися роботою богуславських, косівських, ужгородських гончарів. Це – набори для кофе, молока і вареників, квіткові вази, декораивна скульптура.
Оздоблені витонченою інтарсією шкатулки і альбомниці, різьблення по дереву, тарілі з петриківським розписом – не перелічити всього, що пропонує магазин.
Тут засвітилися самоцвіти України, вічні перлини народного мистецтва. Добре, що з’явився у нас цей магазин”.
І добре, що зберігся…

Прочитайте ще:

Залиште коментар