Український Інститут національної пам’яті у Києві провів фестиваль «Історія. UA. Без брому та нафталіну». На ньому виставка Черкаського обласного краєзнавчого музею була визначена, як одна з найкращих в Україні, повідомляє прес-служба Черкаської обласної ради.
У рамках фестивалю «Історія. UA» презентовано книжкові новинки, показ фільмів, панельні дискусії з відомими істориками, письменниками та журналістами, музичні та мистецькі інсталяції. День перший був присвячений 100-річчю Української революції 1917—1921 років. День другий — 75-літтю створення Української повстанської армії. Усі події проходили в Будинку кіно.
До участі у фестивалі було запрошено і Черкаський краєзнавчий музей, який представляли заступник директора Тетяна Григоренко та автор – творець тематичної виставки «Війна триває», директор НІКЗ «Трахтемирів» Тарас Теліженко.
На одній з панелей дискусії «Мартиролог героїв: фундамент пам’яті російсько-української війни», а саме, – як передати пам’ять про російсько-українську війну та проблеми музеєфікації воєнних артефактів, – вони поділилися досвідом створення експозиції, збору та опрацювання військових артефактів, використання експозицій для проведення патріотичних заходів тощо.
Ця подія не залишилася без уваги черкащан. Ось що написав у фейсбуці Андрій Кравець(подаємо скорочено):
«Фестиваль «Історія.UA.Без брому та нафталіну». Серед учасників модерованої «Експертним корпусом» дискусії “Мартиролог героїв: фундамент пам’яті російсько-української війни» – черкащани – директор НІКЗ«Трахтемирів» і ветеран 128-ї гірсько-піхотної бригади Тарас Теліженко, який створив тематичну виставку «Війна триває» у Черкаському обласному краєзнавчому музеї, визнану однією з найкращих в Україні, і заступник директора цього музею Тетяна Григоренко. Поруч з такими «метрами» музейної справи всеукраїнського масштабу, як Національний військово-історичний музей України та Національний музей історії України у Другій світовій війні, – у числі запрошених тільки (міста)Черкаси і Дніпро…
До речі, в частині дискусії, де мова йшла про фіксацію спогадів комбатантів та роботу з «живою пам’яттю» про загиблих як кращі приклади наводилися музейна експозиція у Києві, присвячена уманчанину Андрію Кизилу (позивний “Орел”) та програма телевізійників Міноборони, присвячена черкащанину В’ячеславу Галві (позивний “Кузьмич”), загиблим на Сході. Черкащани і в бою були серед найкращих…».
