Чому Бродський убиває український баскетбол

Чому Бродський убиває український баскетбол

Збірна України з баскетболу могла створити справжнє диво після провального старту кваліфікації на чемпіонат світу-2019, однак другої перемоги над чемпіонами Європи іспанцями українські вболівальники не дочекалися. Тепер наша команда практично втратила шанси зіграти ЧС, і, як це не сумно, цей результат – закономірне відображення того, що відбувається в українському баскетболі. Про це пише видання “Компромат1“.

Яскраві часи майже легендарного для України Майка Фрателло закінчилися. Їм на зміну прийшли сумні роки Євгена Мурзіна, який як фахівець рівня національної збірної себе так і не показав, зате котрий рік зберігає своє крісло завдяки дружбі з президентом Федерації баскетболу Михайлом Бродським. У Суперлізі ситуація не краща – рівень змагань не просто низький, а катастрофічно низький, кращі гравці виїхали з країни, клуби мруть наче мухи. При цьому Бродський в інтерв’ю дуже ображається на критику, розповідаючи байки, як добре почувається український баскетбол.

За часи Олександра Волкова на чолі ФБУ збірна України добилася небачених раніше успіхів – зайняла 6-е місце на Євробаскеті-2013 і в 2014 році вперше потрапила на чемпіонат світу. При цьому Волков якось зізнався, що витрачав багато особистих коштів на збірну, на тренерський штаб Фрателло, який давав результат.

«Коли витрачаєш на свій клуб – це зрозуміло, але коли витрачаєш свої кошти на збірну – це неправильно. Борги перед Фрателло – це мої особисті борги, які я буду виплачувати. Чи буду я в Федерації, чи ні – я розрахуюся з ним », – говорив Волков.

Зараз в українському баскетболі вже не до романтики.

У 2015 році президентом ФБУ був обраний Михайло Бродський. «Перед збірною України поставлено чітке завдання – потрапити в шістку кращих і отримати путівку на відбірковий турнір Олімпіади. Результати останніх років потрібно закріплювати, показувати зростання українського баскетболу. Наша команда гідна виступу на Іграх, і ми все зробимо для того, щоб потрапити на цей турнір », – не скупився на гучні обіцянки новий керманич баскетболу. Підсумок того Євробаскету для України був сумний – одна перемога при чотирьох поразках і останнє місце в групі на попередньому етапі. Однак друг Бродського Євген Мурзін залишається на посаді головного тренера збірної досі. Він слабкий тактик, не користується авторитетом серед гравців. Через персону тренера і розведеного Бродським безладу в національній команді туди неохоче їдуть наші легіонери.

Навіщо відомому мисливцеві за легкими грошима знадобилася Федерація, яка переживає не найкращі фінансові часи? Бродський бачив на новій посаді можливість знову повернутися в публічний простір, взяти реванш у кривдників, наприклад, у Ігоря Коломойського. Зрештою, у бізнесмена є свій баскетбольний клуб «Черкаські мавпи», який ніколи раніше не вигравав Суперлігу. Неясно, що в підсумку дала Федерація Бродському в плані впливу, але «Мавпи» він таки зробив чемпіоном, будучи на посту глави ФБУ. Про конфлікт інтересів – ані слова.

Володіти баскетбольним клубом і керувати всім баскетболом країни – це різні речі. Здається, Бродський спочатку взагалі не зрозумів, куди потрапив.

«Мені здається, для того, щоб люди інвестували, допомагали, спонсорували, потрібно вивести баскетбол на ринок, щоб він звучав, його бачили, про нього писали, показували по телевізору. Якщо це буде, з’являться рекламодавці. Я професійний видавець, бізнесмен. І, думаю, що я правильно розумію ці процеси. У нас є попередня домовленість з Першим Національним про показ матчів чемпіонату. Ми поки бачимо п’ять міст, з яких можна буде вести трансляції. Так що, я думаю, у нас все вийде “, – розповідав Бродський відразу після призначення.

Через три роки українська Суперліга є таким ось сумнм видовищем – трансляції не на телебаченні, а в ютубі, порожні зали, які придатні хіба що для шкільних змагань.

«Баскетбол повинен стати спортом №1 в Україні. Всі наші зусилля спрямовані на досягнення цієї мети. Я за те, щоб в баскетбол грали в кожному дворі, в кожному будинку цікавилися грою. Дуже хочу, щоб наші гравці були серед кращих в світі, а збірні розглядалися в якості фаворитів на європейських і світових змаганнях. Моє завдання на посаді Президента ФБУ полягає в тому, щоб кожен, хто бажає грати в баскетбол, міг це зробити в своєму дворі на добре обладнаному баскетбольному майданчику », – це вже пізніша цитата Бродського.

В принципі, результат той же – ні про яке спорті №1 немає й мови, інфраструктура зношена до межі, а нових майданчиків у дворах більше не стало.

Зате чого в українському баскетболі стало більше – так це скандалів. І при цьому менше клубів. Приходячи на пост президента ФБУ, Бродський зробив одним зі своїх пріоритетів повернення гравцям боргів за старими зарплатами. Однак уже в його каденцію з баскетбольної карти країни зникли «Кривбас», «Будівельник» і ряд інших клубів, залишивши після себе все ті ж борги.

Українська Суперліга на даний момент – це 8 команд, які не розпещені грошима і увагою громадськості. У лізі грає кілька легіонерів, однак їх рівень відповідає розміру їх зарплат. Утім, навіть третьосортні американці у нас є зірками, вони роблять шоу, чого не вміють наші молоді гравці. Українська Суперліга зараз – це повна неконкурентоспроможність наших клубів на міжнародній арені. Наприклад, цієї осені чемпіон України, «Черкаські мавпи» Бродського, на груповому етапі не найсильнішого Кубка Європи програли 5 матчів з 6 – клубам з Данії, Румунії і навіть Косово. Це і є рівень нашого чемпіонату. Ясно, що дивитися на це сумне видовище ходить дуже мало народу, навіть в ютубі, безкоштовно, не відриваючись від дивана, Суперлігу теж мало дивляться.

Здається, обіцяні Бродським реформи затримуються? Можливо, якщо дивитися в майбутнє з глибоким оптимізмом. А якщо ви реаліст, то повинні розуміти, що ніякого поліпшення ситуації не передбачається. Досить поглянути на баскетбольну історію Михайла Бродського, щоб зрозуміти – для нього це просто іграшка, яку він використовує для заробітку грошей.

Раніше такою іграшкою для нього став клуб «Денді-Баскет» – штучне творіння концерну «Денді», власником якого був Бродський. Ще в 90-х Бродський уявив себе талановитим спортивним менеджером, очолив Українську баскетбольну асоціацію, але потім очікувано посварився з Федерацією баскетболу України, через що Асоціація втратила право проводити змагання серед клубів. Для Бродського все закінчилося Житомирським СІЗО, а для його «Денді-Баскет» – зникненням.

Друге заходження Бродського в баскетбол вийшло ще більш катастрофічним. У 2001 році він готувався до виборів від партії «Яблуко» і став спонсором запорізького «Ферро». Щоб прорекламувати свою партію, політик-початківець додав до назви баскетбольного клубу слово «Яблуко». «Ферро-Яблуко» зараз би стало мемом, але тоді Бродський програв вибори і закинув клуб як непотрібну іграшку.

Це нічому Бродського не навчило і в 2004 році він удвох з бізнес-партнером Сергієм Одаричем, який вже мітив в крісло мера Черкас, вирішили фінансувати баскетбольний клуб «Рятувальник». Якраз тоді Бродського і Одарича звинувачували у рейдерському захопленні заводу «Темп», і соціальний проект у вигляді баскетбольного клубу став своєрідною індульгенцією для махінаторів. «Рятувальник» перейменували в «Черкаські мавпи», і Бродський зайнявся тим, що він називає «допомагати хлопчикам».За 14 років існування «Мавпи» стали чемпіонами тільки в минулому році, вже при Бродському на чолі ФБУ, хоча при тих витратах, якими хвалиться власник клубу, команда могла б давно домінувати в українському баскетболі. А тому тут виникає питання – чи то Бродський лише на словах інвестує гроші в баскетбол, чи то з нього дуже слабкий спортивний менеджер?

Скандали супроводжують Бродського все життя. Шахрайство, рейдерство, арешт, зміна політичного забарвлення і «перевзування по ситуації» – весь цей шлейф тягнеться за Бродським ще з дев’яностих-нульових. У 2008 році він разом з Ігорем Коломойським здійснив «великий розкол» в українському баскетболі, ставши президентом сепаратистської УБЛ. Тоді в країні проходило два чемпіонати: в одному грали клуби Бродського і Коломойського, а в іншому – інші. Втім, пізніше Бродський і Коломойський почнуть публічну ворожнечу, Михайло Юрійович назве Ігоря Валерійовича «хворим виродком». Те ж саме повториться в стосунках Бродського і Волкова.

Зараз вся увага Бродського зосереджена на придушенні опозиції, яку очолив чемпіон НБА Станіслав Медведенко. Він в декількох інтерв’ю розкритикував стан справ в українському баскетболі, за що миттєво отримав «відповідь» від підконтрольних Бродському ЗМІ.

Хоча Слава Медведенко – нова кров. У нього є ідеї, як розвивати баскетбол, але Бродський уперто тримається за крісло. Восени цього року в мережу потрапило відео дискусії Бродського і Медведенко на Виконкомі ФБУ. Якщо відкинути особисті претензії, то суть конфлікту відображається в підходах – Медведенко хоче, щоб баскетбол перетворився в бізнес і так зміг заробляти на існування, а Бродський хоче і далі зберігати залежність спорту від волі олігархів і великого бізнесу. Наприклад, за словами Медведенко, через махінації Бродського БК «Дніпро» не отримав належних йому грошей за перехід Святослава Михайлюка в команду NBA «Лос-Анджелес Лейкерс». А ці гроші стали б гарною підмогою для не багатого клубу.

Найсвіжіша афера Бродського – Євробаскет-2021 Україна, до якого глава ФБУ обіцяє побудувати п’ять сучасних арен. Кошторис самих тільки арен становить 270 млн доларів (7,6 млрд грн)! Звідки такі гроші у воюючої держави, яке ледве-ледве зводить кінці з кінцями? Грошей в українському баскетболі немає, команд пристойних немає, зате Бродський хоче, щоб інвестори скинулися і врятували йому авторитет. Всього-нічого, 7,6 млрд грн заради туманної перспективи. Напевно, навіть якщо хтось із великих бізнесменів і вкладеться в проект, досвід і біографія Бродського підказують, що арени так і не будуть побудовані, а гроші раптом зникнуть. А сам комбінатор може знову опинитися в СІЗО.

Бродський вже три роки керує Федерацією баскетболу. Він багато обіцяв, проте мало що виконав. Баскетбол в Україні зараз на самому дні, про що говорить багато баскетбольних людей. Воно й зрозуміло, адже сам Бродський – відомий аферист, що в бізнесі, що в спорті. При цьому він щосили тримається за крісло і задіє всі механізми для знищення конкурентів. Поки він буде рулити українським баскетболом, нічого путнього в ньому чекати не варто.

Максим Єгоров

Прочитайте ще:

Залиште коментар