Передбачити у бюджеті Черкас кошти для придбання ангіографа для Третьої міської лікарні. Таку петицію підтримали депутати Черкаської міської ради на сесії 17 грудня 2018 року. Проте рівно через рік, на засіданні, де мало відбутися виділення коштів, це питання не підтримали. Проти виступив депутат міської ради Олександр Радуцький, висунувши ультиматум: або кошти на придбання ангіографа будуть зняті, або депутати, які нині перебувають в опозиції до мера, взагалі не голосуватимуть за зміни до бюджету. Тож було ухвалене компромісне рішення, і кошти на придбання цього обладнання у бюджеті не передбачили.
Позиція департаменту
Головний медик Черкас Олег Стадник тоді був прикро вражений ситуацією, адже «результат піврічної роботи закладу, фахівців, будівельників фактично зливається в унітаз». На той момент було вже проведено два тендери, визначено переможця, укладено лікарнею угоду на поставку, відремонтовано операційну на першому поверсі, уже фактично підготовлено фахівців. Олег Стадник пообіцяв, що департамент охорони здоров’я та медичних послуг відстоюватиме придбання ангіографа у 2019 році.
Журналісти сайту «Про головне» вирішили поспілкуватися із фахівцями і з’ясувати, чи дійсно так потрібен Третій міській лікарні апарат, який коштує не один мільйон гривень.
Ангіографія – сучасний метод діагностики та лікування патології судин
Атеросклероз судин нижніх кінцівок, ішемічний інсульт, гострий інфаркт міокарду, тромбоз судин кишківника, внутрішні кровотечі, доброякісні та злоякісні новоутворення внутрішніх органів. Це неповний список захворювань які ефективно діагностують та лікують у всьому світі за допомогою такого обладнання як ангіограф.
Ангіографія може виконуватися якісно лише на стаціонарному апараті, розповідає головний лікар КЗ «Третя Черкаська міська лікарня швидкої медичної допомоги» ЧМР Олександр Федорук.
– У судинне русло (як правило, це артерія) вводиться катетер, через який можна вводити контрастні розчини в зону «безпосереднього інтересу». За допомогою рентгенівського випромінювання агіографічна установка виводить зображення цих судин на екран, на якому і виявляють патологію. Це перший етап – діагностика прохідності судин.
А другий етап – це лікування. Він включає різні методи: стентування судин, видалення тромбів та атеросклеротичних бляшок, що перекривають їх просвіт, емболізація судин і т.ін. Найпоширенішими операціями є стентування коронарних судин при гострому інфаркті міокарду. Такі ж втручання виконуються при ішемічних інсультах, для того, щоб відновити кровоплин в уражених судинах головного мозку.
Велику кількість втручань можна виконувати у пацієнтів з такими патологіями, як аневризматичне розширення судин головного мозку та артеріовенозні мальформації. Натомість таких пацієнтів ми направляємо до Києва, в спеціалізовані заклади, де і виконуються втручання за допомогою агіографічних установок, – розповідає Олександр Федорук.
– Наступний важливий напрямок пов’язаний із зупинкою внутрішніх кровотеч. На сьогоднішній день у світі надається перевага малоінвазивним методам лікування шлунково-кишкових кровотеч над відкритими та травматичними оперативними втручаннями. Діагностика кровотечі відбувається шляхом ангіографії з наступним виявленням пошкоджених судин та їх емболізація, тобто перекриття просвіту судини з середини, як наслідок – зупинка кровотечі.
Ангіографія, на даний момент, є «золотим стандартом» діагностики патології судин.
Хочу наголосити, що втручання на коронарних судинах при гострому інфаркті міокарду в нашому закладі плануються в межах 20% від загальної кількості виконуваних втручань, решта – це стентування судин нижніх кінцівок, видалення тромбів та атеросклеротичних бляшок, що перекривають їх просвіт, емболізація судин при міомі матки та аденомі простати, та багато ін.
Лікарня готова прийняти ангіограф
Колектив Третьої міської лікарні зробив все необхідне для того, щоб у закладі встановили ангіограф. Два лікарі – Роман Сало та Сергій Кудлай – майже рік проходили спеціальне навчання на базі Київської медичної академії післядипломної освіти, НІССХ ім. М.М. Амосова, НІХТ ім. О.О.Шалімова, Інституту Серця МОЗ України.
Поки в лікарні немає ангіографа, лікарі виконують деякі втручання за допомогою мобільної рентген-установки, яка має дуже обмежені можливості. Також спеціалісти проходять курси тематичного удосконалення та стажування за для вдосконалення та підтримання отриманих навичок.
– Щоб повноцінно застосовувати наші знання та досвід, отриманий під час навчання – потрібен стаціонарний апарат. Така ситуація по всій Україні. Вся ендоваскулярна хірургія, всі втручання, які виконуються за допомогою цих апаратів, потребують потужного обладнання. Крім того, що апарат має бути потужним, на ньому має бути певне програмне забезпечення, щоб ми могли виконувати всі можливі втручання. Операцій велике різноманіття, практично в кожній вузькій галузі медицини можна застосовувати такі методи лікування. Наприклад, при міомі матки – емболізація маткових артерій.
З кожним роком все більше і більше ангіографів з’являється по всій Україні, не лише в містах, навіть у районних центрах. Тому нам дещо образливо, що в нашій лікарні ще немає такого обладнання. Лікарня потужна, надає послуги невідкладної допомоги, і я вважаю, що в такій лікарні ангіограф має бути обов’язково, – говорить Роман Сало.
Він демонструє приміщення, у якому мають встановити ангіограф. Розповідає: для нього мають бути дотримані особливі вимоги. Це і висота стелі, і вентиляція, і товщина стін, і навіть спеціальна штукатурка. Для серверів цієї потужної машини відведена ціла кімната. Місце для встановлення ангіографа практично повністю підготовлене і відремонтоване.
– Окрім того, що наявність такого апарату у лікарні – це вимога часу, ангіограф є обов’язковою умовою для лікарні інтенсивного лікування. Якщо в нас цього апарату не буде, з нами у 2020 році національна служба здоров’я не буде заключати договір на лікування невідкладних станів. КТ і ангіограф – це обов’язкова апаратура, наявність якої забезпечить проходження ліцензування, щоб нам відшкодовували кошти за лікування пацієнтів, – говорить Олександр Федорук.
За його словами, до комп’ютерного томографа, який для лікарні нещодавно придбало місто, теж було чимало запитань. Мовляв, він китайський і неякісний. Головний лікар пояснює – китайська тільки оболонка, а начиння виготовлене американською компанією «LOGIC» та має високу якість. Це дозволило вже більше року експлуатувати томограф на повну потужність.
– Із таким навантаженням, як наш томограф (а це близько 30-ти обстежень на добу), не працював ні один апарат в області. Адже послуги з діагностики ми надаємо цілодобово і без вихідних. За 2018 рік було обстежено близько 6500 пацієнтів. До того ж, для пацієнтів нашої лікарні вони надаються безкоштовно. Плануємо, що так само у нас працюватиме і ангіограф. Через нашу лікарню проходить 38 тисяч пацієнтів на рік, тож усі вони матимуть змогу обстежитися на ангіографі, – говорить Олександр Федорук.
Вартість такого апарату немаленька. Китайський стартує в ціні від 14 млн.грн. Брендове обладнання обійдеться від 26 до 32 млн.грн. На сьогоднішній день лікарі вже вивчили весь ринок такого обладнання і наявні пропозиції та чекають на виділення коштів з бюджету.
