Час для ігор закінчився. Держава зобов’язана вмикати репресивний апарат в питанні мобілізації. В піхотних підрозділах залишається по 30% складу, а навколо ТЦК танці з бубном.
Закриваємо ігри в права людини. Можеш служити – вперед до війська. Було 2,5 роки підготуватись. Нам потрібно за найближчі два місяці наситити підрозділи людьми, бо зброя є, а воювати немає кому. На кону – існування Держави. А Держава – найвища цінність.
Треба пакувати на вулицях – значить пакувати. Не доходить – пакувати жорстко. Мені огидно дивитись відосики знавців своїх прав (це окрім того, що вони юридичні нікчеми). Мені огидні жінки, що ховають своїх мужчин по квартирах, платять гроші за педагогічну бронь і т.п.
Має бути максимально жорстка реакція на всіх демотиваторів. Просто брати і судити, а потім на риття окопів незалежно від статевої належності.
Хто буде мені тут писати про концтабір, права, депутатів, мєнтів і т.п. – вважайте, що я вас послав вже в момент написання.
Бронь варто лишити педагогам (які мають педагогічне навантаження, а не управлінцям), багатодітним чоловікам, інвалідам 1 групи, вузькопрофільним спецам, критичній інфраструктурі, підприємцям, що сплачують не менше 2 млн податків на рік, реальним комбайнерам та трактористам, хто ще не у війську. Всю 2 і 3 групу на повторне ВЛК. Бажано до виїзних бригад лікарів з інших регіонів. Всі заклади освіти перевірити на фіктивність співробітників та студентів. Всіх чоловіків-педагогів, що прийшли в галузь з 2022 року – теж на перевірку.
Я ціную і поважаю всіх донаторів, але ваша вища цінність не в донатах на ремонт чергового корча, а за його кермом, на кухні, в логістиці, за пультом БПаК, біля міномета, в окопі з автоматом чи за клавіатурою ноутбука.
Кінчились сміх*йочки. Або ми збережем Державу, або її не буде. Ми в ліси, а ви за кордон? Так не буде. Прийшов час збирати каміння.
Вас довго вмовляли йти служити. Не в піхоту. Домовлятись, шукати місця. Для вас створили рекрутингові центри. Ви поклали на нас, ви поклали на наші родини, ви поклали на Державу. Тепер вона покладе на вас. Ласкаво просимо в стрілецькі батальйони.
Пишу, а на фоні чорти розбирають Часів Яр.
Маю честь. Молодший сержант ЗСУ Ярослав Нищик.
P.S. Пам’ятаєте як ви гордились гаслом, що ви з України, поки наші пацани кістьми лягали в Сіверодонецьку, Лисичанську, Соледарі, Бахмуті? Так ви з України.
Ярослав Нищик, черкаський військовий, допис на особистій сторінці у Facebook
