Кінотеатр «Салют», а вірніше діяльність Товариства «Кінолюкс», що є орендарем цього приміщення, останнім часом стала об’єктом постійної уваги громадських активістів та звісно журналістів. Кілька днів тому в ефірах телеканалу «Антена» оприлюднили факти підпільних кінопоказів піратських фільмів, на які під час навчального процесу звозили школярів.
Про це пише сайт “Антенна“.
Далі гірше. З’ясувалося, що наразі тривають судові процеси між власниками будівлі та орендарями. Причина проста: це приміщення останні хочуть приватизувати.
Приватиза́ція — це процес продажу або передачі державної чи суспільної власності у руки приватних інвесторів. Так, кінотеатр «Салют» – ласий шматок для заповзятого підприємця: потужний комплекс у центральній частині міста. Але споруда перебуває на балансі Центру дитячої та юнацької творчості, а освітяни і чути не хочуть про те, аби кінотеатр став повною власністю сьогоднішніх орендарів.
А орендарем «Салюту» є товариство «Кінолюкс», засновниками якого є члени родини депутата міськради Костянтина Чернецького та Микола Мирза, який також є депутатом від БПП. Нагадаємо, Костянтин Чернецький є сином відомого підприємця та бізнес-партнера Миколи Мирзи Юрія Чернецького. Товариство «Кінолюкс» зареєстроване на матір депутата міськради Ірину Чернецьку. Вони заробляють гроші на «Салюті» ще з 2001 року.
І – о диво! – вже 2007-го , а це у часи керівництва Сергія Одарича, міськвиконком приймає рішення, що «Салют» треба приватизувати. Нам вдалося з’ясувати, на яких умовах «Кінолюкс» отримав в оренду приміщення у 735 квадратів у центрі Черкас. Договір укладений терміном на 25 років. І – увага! – скільки грошей отримує міський бюджет з того, що два депутати ведуть у приміщенні кінотеатру комерційну діяльність, тобто заробляють. У 2013 році бюджет отримував трішки більше 5 000 гривень на місяць. Наразі у 2017-му, трохи менше ніж 11 тисяч гривень.
Безумовно, є експертна оцінка майна, є індекс інфляції, є також низка факторів, що впливають на формування орендної плати. Але що вплинуло на рішення керманичів міста, коли у серпні 2007 року, нагадую, за часів керівництва Одарича, відсоток орендної плати від експертної оцінки для товариства «Кінолюкс» зменшився утричі – з 10 відсотків у 2001 році до 3 відсотків у 2007-му.
Втім, це не єдине, що привернуло увагу журналістів під час аналізу діяльності «Кінолюкса». Двічі за останні роки в приміщенні кінотеатру «Салют» розташовували свої передвиборчі штаби місцеві осередки політичних партій. У вересні 15-го там працював штаб Радикальної партії Олега Ляшка, а роком раніше офіс орендувала Черкаська міська організація Партії промисловців і підприємців. Відомостей про надходження коштів від суборенди приміщення цими політичними партіями нами не виявлено.
Наразі у судах різних інстанцій Центр дитячої та юнацької творчості, заручившись підтримкою місцевої прокуратури Черкас, намагається відстояти своє право на приміщення кінотеатру, аби зберегти його від приватизації та залишити у власності міської громади. Завдання непросте.
Дивує той факт, що позиція юридичного відділу виконкому повністю співпадає з позицією орендарів, тобто депутатів Чернецького та Мирзи. З іншого боку барикад – прокуратура та освітяни. Який вплив мають депутати на працівників виконавчого комітету міськради? Чому замість того, аби відстоювати законне право мешканців міста, з кишень яких юристи отримують зарплату, вони відстоюють позицію депутатів-бізнесменів? І попри законні підстави, що забороняють приватизацію кінотеатру «Салют», справу вже кілька років «мусолять» у судах Черкас та столиці.
Дехто може не погоджуватися з викладеним, мовляв, у Черкасах є один комунальний кінотеатр, для чого другий, або міська влада не може бути ефективним власником та не має змоги утримувати таке велике приміщення. Мова не про це. Враховуючи те, які мізерні суми отримує місто наразі від оренди кінотеатру, по суті 400 баксів на місяць, то є небезпідставні побоювання, що потужний комплекс, яким є приміщення «Салюту», продадуть у незаконний спосіб та знову-таки за безцінь.
