За даними Всеукраїнської екологічної організації, Україна посідає 95 місце серед світових держав за рівнем екологічної чистоти довкілля. Серед основних проблем найгострішими є засмічення пластиком великих територій, знищення лісів, забруднення непереробленим сміттям довкілля і наслідки Чорнобильської катастрофи.
Олена Ломоносова — учасниця Черкаського театрального фестивалю «Фортуна-Фест 2018», акторка та хореограф театрального співтовариства «Дзеркало», яка активно підтримує екологічно-культурно-масові рухи в Україні. Вона неодноразово організовувала челенджі в рідному місті, ставала волонтером міжнародних екологічних організацій. Нині артистка є волонтеркою Всесвітнього фонду природи WWF в Україні. Ми вирішили дізнатися більше про «зелену» діяльність акторки.
– Олено, який нині стан культурно-масового руху в нашій країні?
– Щороку кількість активістів та учасників різних еко-організацій збільшується. Різниця між 2015 і 2019 роками в тому, що раніше люди берегли екологію будинку чи територій через те, що це було модно. Нині ж вони свідомо сортують сміття, очищують довкілля і менше користуються пластиком саме через розуміння, яку шкоду люди чинять планеті. Тому можу стверджувати, що еко-рух розвивається швидко.
– Як ви заохочуєте людей підтримувати еко-угрупування і ставати їх учасниками?
– Раніше ми показували фото забрудненої території й очищеної після, на відео демонстрували, як там ростуть рослини, чи для чого в подальшому використовувалася окультурена ділянка. Зараз ми проводимо більше практичних демонстрацій у соціальних мережах. Наприклад, спілкуємося з блогерами, у яких є достатня кількість підписників, і які є авторитетами для різних поколінь. А з ними однією командою ми їдемо на захаращені території, проводимо бесіди, конкурси, різні інтерактиви. Просимо підтримати нас, згадавши в історіях чи постах. Ми показуємо, що екологічно жити не лише корисно, але й цікаво.
– Корисні звички потрібно виховувати ще змалку. Якими методами можна заохотити дітей бути більш екологічно позитивними?
– Найдієвішим методом буде приклад авторитетної для дитини людини. Чи то батьки, дідусі й бабусі, чи то вчителі, чи то просто дещо старші дітлахи можуть умотивувати чинити правильно. Проте не варто забувати про уроки екології, розмови про довкілля, аби діти розуміли, для чого слід це робити. Я у школах чи на гуртках, наприклад, розповідаю про зайчиків, їжачків, дельфінів, які гинуть унаслідок недбайливого ставлення до природи. Співчуття мотивує дітей викидати сміття в урни, бережно ставитися до речей, паперу тощо.
– Що потрібно робити для того, аби жити в стилі «еко»?
– Зазначу, що для цього не обов’язково їхати кудись і прибирати території, розчищати «нехайні»* сміттєзвалища, чим ми нерідко займаємось. Важливо у побуті менше використовувати пластику, користуватися екологічно чистими виробами. Краще користуватися папірянками, аніж пластянками, коли ви купуєте напої чи обираєте обгортку для продуктів. До того ж, використовувати папір із двох боків, чим люди часто нехтують.
Не менш корисним для довкілля буде й те, якщо ви під час чищення зубів чи миття волосся вимикатимете воду. Намилити тіло, волосся, почистити зуби можна й так, аби вода не стікала дарма.
Коли ви йдете з кімнати на декілька хвилин, вимикайте світло у ній. Найкращим варіантом буде купити люмінесцентні лампи, які для освітлення використовують накопичене вдень світло.
– Популярними нині є екологічні предмети декору для будинків чи прибудинкових територій. Які з прикрас можна створити самостійно, витрачаючи мінімум коштів і часу?
– В інтернеті є багато різних методів, прикладів чи інструкцій, як виготовити той чи той предмет. Для їх створення зазвичай використовують небагато еко-матеріалу. Тож необхідну кількість можна задешево купити на ринках, у будівельних магазинах, де залишки віддають майже задарма. Потрібно лише приділити цьому трохи часу — і ви залишитеся в екологічно-фінансовому «плюсі».
Аліна Євич
