«Не чіпайте голубі ялинки», «не обрізайте дерева», «не вирубуйте сосни» і «не зрізуйте акацію, яку посадив хлопчик у сквері Юність…» Майже щотижня фейсбук-активісти стають «дипломованими» екологами та починають кричати, що не можна зрізати/підрізати дерева – бо це не правильно, не гуманно і шкодить довкіллю. Проте це все схоже більше нагадує хайп або хороший піар для конкретних політичних особистостей. Ніхто ж із, так би мовити, новоспечених «спеціалістів» навіть не зайшов у Інтернет і не погулив ні оптимальний вік деревних насаджень на міських територіях, ні правила висадки дерев – де і які дерева можна саджати, ні витривалості тих чи інших порід при нашому типі ґрунтів або кліматичній зоні, ні те, як обрізають дерева і коли це робиться.
Натомість журналісти «Дзвін.медіа» вирішили поцікавитись думкою справжнього еколога – Наталії Свояк, кандидата біологічних наук, доцента кафедри екології ЧДТУ. Думаємо з приводу компетенції цього експерта питань не повинно виникати ні в кого. Тож, трішки розвіємо паніку наших містян з приводу дерев, адже Наталія Іванівна наголошує, що в плані обрізки і заміни – в Черкасах не початий край роботи. А якщо комунальники будуть зважати на невдоволення деяких не досить обізнаних городян, то місто від цього лише програватиме.
– Останнім часом в мережі розгорілась ціла дискусія з приводу вирубки ялин в сквері Юність. Багато активістів засуджують вирубку і говорять про те, що їх можна було б пересади. Проте ми хотіли б почути думку справжніх, а не «фейсбучних», експертів. Як ви думаєте, чи потрібно було зрізати 50-річні дерева, та, якщо можна їх було зберегти, то наскільки це затратний процес і який шанс, що ці дерева виживуть?
– Процес збереження старих і хворих дерев дійсно затратний. В залежності від стану дерева – до 50 тис. грн для одного великого дерева. Пересадження старих дерев – теж не дешева процедура і немає гарантії, що дерево приживеться. Дуже важливо розуміти, що європейські країни переважну кількість вуличних дерев зрізають і замінюють новими кожні 50-70 років під час ремонтів чи реконструкцій вулиць, не очікують допоки дерево стане аварійним чи вмре.
– В Юності хочуть висадити платани та магнолії, наскільки ці дерева підходять для нашого клімату? Бо, знову ж таки, «фейсбук-експерти» заявлять, що вони там не приживуться.
Платани відносяться до представників орнаментальних листяних дерев, які завдяки своїм густим красивим кронам і незвичайному плямистому забарвленню гілок цінуються як декоративні. Саме через декоративну цінність і витривалість в умовах атмосферного забруднення їх часто використовують для оздоблення вулиць міст, замінюючи ними менш витривалі породи дерев, такі як тополі, каштани, липи, клени та інші. Магнолії широко розповсюджені в садах та парках світу, в Україні з кінця XIX століття. Культивуються в ботанічних садах, міських насадженнях. Придатні до вирощування по всій території України, перспективні для ширшого впровадження в озеленення. Тобто ці дерева приживуться і будуть милувати око перехожих.
– До речі, в Черкасах періодично жителі влаштовують «істерики» з приводу зрізання дерев, їх обрізки. Чи треба зрізати великі дорослі дерева, з якою періодичністю це варто робити? Чи правильно в Черкасах їх обрізають?
– Звісно, є потреба доглядати за деревами. Час від часу розчищати їх, зрізати ті гілки, які заважають. Для роз’яснення, при обрізці дерев спеціалісти керуються «Правилами утримання зелених насаджень у населених пунктах України», затвердженими Міністерством будівництва, архітектури та житлово-комунального господарства України. Тож хибно думати, черкаські комунальники самі собі щось придумали, ходять і обрізають дерева, як хочуть. Згідно з цими Правилами фахівці обрізають дерева орієнтовно з 15 жовтня до 15 квітня в період мінімальної циркуляції соків – навесні до розпускання бруньок або восени після опадання листя. Після обрізки на деревах виростають нові гілочки, при цьому значно підвищується імунітет до хвороб дерева. Взагалі є три види обрізки – формувальна, санітарна й омолоджувальна. От якраз під час омолоджування допускається обрізка дерева навіть до основи скелетних гілок, як роблять в Черкасах.
– Зараз в місті ми бачимо дуже багато тополь, як ви взагалі оцінює те, що такі крихкі та вкрай алергені породи дерева ростуть на міській території? І які взагалі дерева краще вирощувати в Черкасах?
– Для озеленення міста рекомендуються фахівцями насадження саме клену, тополь, липи, каштану, акацій, айланту та кущів самшиту, ялівця, які рекомендовано для висадження в парках, скверах, на вулицях, на територіях лікарень, дитячих садків, шкіл тощо. Ці дерева вибирають не просто як декоративні насадження, тут береться до уваги здатність зелених насаджень очищувати повітря і збагачувати його киснем, оскільки це місто і повітря значно забрудненіше, ніж в заміських зонах.
Так от, наприклад, ялівець вважається рекордсменом у здатності виробляти і виділяти у навколишнє середовище речовини, які вбивають шкідливі мікроорганізми і грибки або пригнічують їх ріст – фітонциди. Він виділяє їх у шість разів більше, ніж хвойні породи дерев і у п’ятнадцять – ніж листяні.
Клени, тополі в зеленому будівництві міста цінуються не лише за красу, а й за невибагливість до ґрунтів, стійкість до атмосферних забруднень, за чудові санітарно-гігієнічні якості. Листя цих дерев затримує пил і кіптяву, хвороботворні мікроорганізми, вбирає вуглекислий газ, абсорбує значну кількість шкідливих хімічних речовин. Також, мало відомий незвичайний факт про тополі – це високе дерево, а отже в місті воно дуже добре притягує блискавки.
– А що з приводу пуху, який так надокучає містянам?
– Це одна з найбільших вад цієї породи. Так, жіночі екземпляри виділяють досить багато пуху на початку літа. Небагато людей знають, що при неправильному обрізанні тополь спостерігається зсув статі в бік утворення жіночих особин. Але при виборі саджанців для висадки перевага надається деревам лише чоловічої статі.
– І все-таки, які дерева найкраще пасують саме для вулиць. І чому тополі несправедливо дискредитували?
– На великих широких вулицях краще садити якомога більші дерева добре пристосовані до умов зміни клімату, наприклад платани. Дуже підходять за різними показниками ясени, проте ясени вимагають великих незамощених просторів біля коріння. Натомість найбільш стійка до піскосуміші, також як у нас в Черкасах, тополя. Загалом це дерево, як на мене, несправедливо дискредитоване. Для важких умов міст – воно ідеальне допоки молоде: стійке до загазованості, піскосуміші, швидко росте, найкраще очищує повітря і поглинає до 30 м3 води після дощу. Але не слід забувати, що ця порода з часом стає крихкою, і дерево слід замінювати, для того, щоб уникнути аварійних ситуацій.
– Що б ви порадили черкаським комунальникам при озелененні міста?
– У першу чергу, коли говоримо про вуличні дерева, тут важливо знатися на відстані від будинків і враховувати їхню висотність. Важливо аби дерево в дорослому віці не нависало над дахами, не забивало листям ринви. Це варто знати не лише комунальникам, а і містянам, які часто на власний розсуд садіть під будинками дерева. І головне, треба пам’ятати, що дерева корисні, доки молоді. За старими не треба жалкувати, їх треба просто замінювати новими.
Александра Полянська
