У рамках святкування 95-річчя утворення Золотоніського району на фасаді районного Будинку культури урочисто відкрито меморіальну дошку видатній акторці театру і кіно, фундатору сучасного театрального мистецтва Наталії Ужвій. Цього року золотонісці відзначають 120-ту річницю від дня її народження. Про це інформують на сайті “Вичерпно“.
Початок її творчого життя безпосередньо пов’язаний із Будинком культури. Більш як 100 років тому, у Золотоноші, куди доля закинула її вчителювати, Наталя випадково потрапила на виставу аматорського драмгуртка. Перші театральні враження полонили її.
Життя Наталії Ужвій було складне й тернисте, сповнене удач і розчарувань, радощів і тривог, шалених успіхів та власних трагедій. Божа милість, мабуть, супроводжувала її з дитинства, однак примхи долі не давали бути щасливою. Життєдайна іскра, яку Наталя Ужвій одержала від природи, завжди допомагала знайти правильну відповідь на будь-які питання життя і творчості. ЇЇ душевною красою, променистим поглядом блакитних очей, щирою людяністю і надзвичайною доброзичливістю захоплювалися. Теплим словом вона вміла обігріти кожного, хто був біля неї.
50 років свого життя Наталія Ужвій присвятила франківській сцені, де створила десятки неповторних образів у п’єсах І. Франка, О. Корнійчука, В. Шекспіра, О. Островського… Серед найкращих ролей: Раневська («Вишневий сад» Чехова), Беатріче («Багато галасу даремно» Шекспіра) Кручініна і Тугіна («Без вини винні» Островського), Анна («Украдене щастя» Франка), Маріна Мнішек («Борис Годунов»)… 65 образів-ролей. І кожна з них – яскрава, незабутня. Актриса вміла знаходити такі барви ролі, що магнетично діяли на глядача, зачаровували його.
На меморіальній дошці, яка нині прикрашає фасад РБК написано: у цій будівлі у 1916 році дебютувала народна артистка СРСР, лауреат державної премії України імені Шевченка та трьох державних премій СРСР, герой соціалістичної праці Ужвій Наталія Михайлівна (1898-1986 рр.).
