Попередження домашнього насилля щодо дітей обговорили в Черкасах

Попередження домашнього насилля щодо дітей обговорили в Черкасах

 

У засіданні взяли участь керівники та представники служби у справах дітей, ювенальної поліції сектору превенції Черкаського відділу поліції Головного управління Національної поліції в Черкаській області, Управління патрульної поліції  в  Черкаській області,  Черкаського міського центру соціальних служб для сім’ї, дітей та молоді, сектору сімейної політики та гендерної рівності департаменту соціальної політики, відділу виховної роботи та соціального захисту департаменту освіти та гуманітарної політики, відділу контролю медичної допомоги матерям та дітям департаменту охорони здоров’я та медичних послуг. Про це інформує прес-служба Черкаської міської ради.
Учасники  зібрання обговорили питання взаємодії суб’єктів, що здійснюють заходи у сфері запобігання та протидії домашньому насильству, та зазначили, що новий Закон України «Про запобігання та протидію домашньому насильству» набув чинності з 7 січня 2018 року.
Тепер під домашнім насильством розуміється будь-яка дія фізичного, сексуального, психологічного або економічного насильства, а також погрози вчинення таких діянь.         
        
Постраждалими визнаються особи, незалежно від того, чи проживають вони спільно зі своїми кривдниками, чи ні (наречені, подружжя, колишнє подружжя, мати, батько, діти, їх батьки, брати, сестри, нерідні батьки, опікуни, піклувальники, їхні діти, прийомні діти, діти-вихованці, інші родичі до двоюрідного ступеню зв’язку, особи, які спільно проживали або проживають однією сім’єю, але не перебувають у шлюбі, їх діти та батьки) та  особи, які проживають разом (будь-які інші родичі, люди, які пов’язані спільним побутом, мають спільні права та обов’язки).
Постраждалою дитиною визнається не лише та, яка зазнала домашнього насильства, а й свідок (очевидець) такого насильства.

У разі вчинення будь-якого виду домашнього насильства постраждалі мають право звернутися із відповідною заявою (повідомленням), як до органів поліції за місцем свого проживання (перебування), так і до виконавчих комітетів сільських і селищних рад, органів опіки та піклування, навчальних закладів (якщо постраждалі — діти), установ охорони здоров’я.

Можна буде повідомити про насильство і через кол-центр з питань запобігання та протидії домашньому насильству — державну установу, територіальні підрозділи якої планується відкрити у кожному регіоні. Державний кол-центр поки у процесі створення, а поки громадяни можуть користуватися гарячими лініями громадської організації “Ла-Страда Україна”.

Постраждалі мають право одразу або в подальшому звернутися до суду із заявою про видачу обмежувального припису стосовно кривдника. До того ж постраждалі мають право користуватися безоплатними послугами адвокатів Центрів з надання безоплатної вторинної правової допомоги, а за подання таких заяв до суду — судовий збір не сплачується.
Право звернутися до суду із заявою про видачу обмежувального припису стосовно кривдника, який вчинив насилля над   дитиою можуть батьки або інші законні представники дитини, родичі дитини (баба, дід, повнолітні брат, сестра), мачуха або вітчим дитини, а також орган опіки та піклування;

Потерпіла особа може вимагати від кривдника компенсації: її витрат на лікування, отримання консультацій або на оренду житла, яке вона винаймає з метою уникнення домашнього насильства, періодичних витрат на її утримання, утримання дітей чи інших членів сім’ї, які перебувають (перебували) на утриманні кривдника.
До кривдника можуть бути застосовані наступні спеціальні заходи:
1) Терміновий заборонний припис
Поліція може заборонити перебувати, проживати, контактувати з постраждалою людиною як на підставі її заяви, так і за власною ініціативою у разі існування загрози її життю чи здоров’ю. При цьому заборона перебувати разом кривднику і постраждалій особі не залежить від того, кому належить помешкання — постраждалому, кривднику, їхньою спільною власністю чи власністю третіх осіб. У випадку, якщо людина відмовляється добровільно залишити житло, поліція може застосувати примусове виселення.
Строк дії цих заборон — 10 днів. Заборонний припис поліції кривдник може оскаржити у суді.
2) Обмежувальний припис
Застосовується на підставі судового рішення за заявою постраждалої особи (або її представника). у разі вчинення домашнього насильства стосовно дитини – за зверненням батьків або інші законних представників дитини, родичів дитини (баба, дід, повнолітні брат, сестра), мачухи або вітчима дитини, а також органу опіки та піклування; Суд розглядає справу про видачу обмежувального припису в порядку окремого провадження не пізніше 72 годин після надходження до суду заяви про видачу обмежувального припису. Кривдника викликають до суду через розміщення оголошення на офіційному сайті суду. Однак судовий розгляд можуть провести і без виклику та участі кривдника, якщо того вимагає безпека постраждалої особи.
Таким приписом людині може бути: заборонено перебувати в місці спільного проживання (перебування) з постраждалою особою; зобов’язано усунути перешкоди у користуванні майном; обмежено спілкування з постраждалою дитиною; заборонено наближатися на визначену відстань до місця проживання (перебування), навчання, роботи, інших місць частого відвідування постраждалою особою; заборонено особисто і через третіх осіб розшукувати постраждалу особу, якщо вона за власним бажанням перебуває у місці, невідомому кривднику, переслідувати її та в будь-який спосіб спілкуватися з нею; заборонено вести листування, телефонні переговори з постраждалою особою або контактувати з нею через інші засоби зв’язку особисто і через третіх осіб.
Рішення суду про видачу обмежувального припису підлягає негайному виконанню, а його оскарження не зупиняє його виконання. Обмежувальний припис видається на строк від одного до шести місяців, та може бути продовжений судом ще на шість місяців.
Крім того, усі факти домашнього насильства, інформація про кривдника (незалежно від його згоди), а також про постраждалих (за їхньою згодою) вносяться до Єдиного державного реєстру випадків домашнього насильства та насильства за ознакою статі.
До того ж кривдника можуть взяти на профілактичний облік, проводити з ним роботу органи поліції, направити на проходження програми виправних робіт на строк від трьох місяців до одного року.
Всі ці заходи — не є покараннями (ані адміністративними, ані кримінальними). Це — так звані запобіжні заходи, які дозволяють державним органам оперативно зреагувати на факти домашнього насильства, припинити його вчинення та усунути загрозу повторного насильства. Проте застосування таких заходів зовсім не означає, що кривдника не притягнуть до адміністративної або кримінальної відповідальності за наявності підстав.
Власне відповідальність кривдника за вчинення домашнього насильства наразі передбачена лише у Кодексі України про адміністративні правопорушення. Ст. 172-3 КУпАП за вчинення домашнього насильства передбачає покарання у вигляді штрафу від 170 грн до 340 грн .або громадських робіт на строк 30-40 годин, або адміністративного арешту на строк до 7 діб. Повторне вчинення домашнього насильства протягом року вже загрожує штрафом від 340 до 680 грн або громадськими роботами на строк від 40 до 60 годин, або адміністративним арештом на строк до 15 діб.
Закон, який запроваджує кримінальну відповідальність за домашнє насильство, теж ухвалений парламентом у грудні минулого року, але набуде чинності лише через рік — 11 січня 2019 року. Зокрема, почне діяти кримінальна відповідальність за вчинення систематичного домашнього насильства, що передбачатиме покарання у вигляді позбавлення волі строком до 2 років.
Тож до того часу  домашніх кривдників будуть притягати лише до адміністративної відповідальності та застосовувати спеціальні заходи через поліцію або суд.
На засіданні відбулася конструктивна розмова, щодо шляхів вирішення питань попередження та профілактики домашнього насильства щодо дітей.
– Новий закон проти домашнього насильства, безумовно, заслуговує на позитивну реакцію спільноти, має певні прогалини, пов’язані із його застосуванням на практиці, але сам факт того, що Україна виходить на нову дорогу боротьби з насильством в родинах, не може не радувати. Наші зусилля спрямовуються на посилення уваги суспільства до вищезазначених проблем, захисту та запобіганню насилля над дітьми, забезпечення взаємодії між органами виконавчої влади, правоохоронними та адміністративними органами, причетними до вирішення проблем кожної конкретної дитини,  – відзначив заступник  начальника служби у справах дітей Черкаської міської ради Віктор Вічкань.

Прочитайте ще:

Залиште коментар