“Серце стояло майже годину”: у Черкаському кардіоцентрі здійснили унікальну операцію.

“Серце стояло майже годину”: у Черкаському кардіоцентрі здійснили унікальну операцію.

У Черкаському обласному кардіоцентрі вперше зробили надскладну операцію. 11 січня прооперували хворого з рідкісною патологією — гіпертрофічною кардіо­міопатією. Доти таким пацієнтам могли допомогти лише у столиці. Про це інформує сайт “Gazeta.ua“.

— Серце мене турбувало ще замолоду. Мав задишку, не міг швидко ходити. Думав, що так має бути. До лікаря звернувся три роки тому, — згадує 49-річний Анатолій Коротніцький зі Сміли на Черкащині. — Зробили кардіограму і знайшли якісь порушення. Я попив таблетки, стало краще. Однак важко було дихати, навіть коли зав’язував шнурки.

Наприкінці грудня поїхав у відрядження до Звенигородки (райцентр на Черкащині. — ГПУ). Працюю водієм вантажівки. Там ремонтував машину. Знепритомнів. Мене відвезли в лікарню Звенигородки. Була підозра на мікроінсульт. Паралізувало руку й відібрало мову. До ранку був у реанімації.

Після обстеження Анатолія Коротніцького направили в Черкаський обласний кардіо­центр.

— Толю оглядав Олег Олександрович (головний кардіохірург Черкащини Олег Журба. — ГПУ), — говорить дружина Коротніцького 51-річна Оксана Богуславська. — Направив на консультацію в інститут Амосова. Там сказали, що треба оперуватися, бо можлива раптова смерть. 11 січня Толю успішно прооперували. 19-го виписали додому. Впродовж трьох місяців треба пити таблетки. І можна жити як звичайна людина.

Гіпертрофічна кардіоміопатія — захворювання, при якому потовщується перетинка між шлуночками серця. Це рідкісне захворювання. Зустрічається в кількох людей на 100 тисяч населення. Спадкове. Тому треба обстежуватися і найближчим родичам.

— Людину турбує задишка, запаморочення, швидка втомлюваність. Це одна з причин раптових смертей спортсменів і дітей на уроках фізкультури. Наш пацієнт довгі роки думав, що проблема у легенях. Але в нього ще траплялися напади серцебиття, доходило і до 200 ударів за хвилину. Під час обстеження побачили, що міжшлуночкова перетинка в одному відділі вдвічі товстіша. В нормі має бути до 1,5 сантиметра. При будь-якому фізичному навантаженні може статися порушення ритму й смерть, — пояснює серцево-судинний хірург, головний позаштатний кардіохірург області 32-річний Олег Журба.

Черкаський обласний кардіоцентр звернувся до Національного інституту судинної хірургії ім. Миколи Амосова в Києві.

— Там є центр лікування гіпертрофічної кардіоміопатії. Він — другий у Європі за кількістю й результатами лікування. Ним завідує головний кардіохірург країни Костянтин Руденко. Свого часу переймав досвід італійського професора Ферраці.

Коли діагноз хворого підтвердився, черкащани запросили професора Руденка з колегами. Уперше оперували не в інституті Амосова.

— Операція була зі штучним кровообігом. Серце стояло майже годину. Ми висікли частину міжшлуночкової перетинки — зробили її тоншою. Також виконали пластику мітрального клапана. Це потрібно, щоб відновити його пропускну та змикальну функції.

Серце пацієнта завелося самостійно. Жодних проблем не було. Зникла задишка. Чоловік сказав, що давно не дихав так легко. Через кілька місяців реабілітації зможе вести звичайний спосіб життя, — каже Олег Журба.

Операція виконана за бюджетні гроші.

— Майже 70 тисяч українців мають гіпертрофічну кардіоміопатію, — говорить заступник директора національного інституту серцево-судинної хірургії імені Миколи Амосова 42-річний Костянтин ­Руденко. — Її складно діагностувати. Близько 70 відсотків хворих потребують оперативного втручання. Українські фахівці їздили за досвідом в Італію. Тепер таку операцію можуть самостійно виконувати і черкаські колеги. Наступним закладом, який долучиться до боротьби з раптовою смертністю, буде відділення кардіо- і ендоваскулярної хірургії Хмельницької обласної лікарні.

Прочитайте ще:

Залиште коментар