Фронтові спогади, душевні розмови та щирі подяки: у Черкасах напередодні Дня пам’яті і примирення та 72-ої річниці перемоги над нацизмом у Другій світовій війні влаштували зустріч кількох поколінь військовиків. Її провели для ветеранів-визволителів, бійців Афганістану, ліквідаторів аварії на ЧАЕС та учасників сучасної неоголошеної війни на сході країни. Усе задля можливості віддати їм шану, вдячності за їхню сміливість та спілкування. Загалом зібралося понад 200 захисників.
На початку зустрічі усіх присутніх із перемогою в трагічній війні 1939 – 1941 років привітав міський голова Анатолій Бондаренко. Тоді загинуло сотні тисяч жителів Черкас та мільйони українців, нагадав він. Нині ж, за його словами, серед нас живих визволителів обласного центру лишилося лише троє, близько 300 – учасників бойових дій, ще майже 20 тисяч – дітей війни.
– Хочу подякувати кожному з Вас за ваші подвиги в тій війні та після її завершення під час відбудови міст, – наголосив Анатолій Васильович. – Ми ніколи не могли навіть і подумати, що в сучасній історії може знову повторитися така ж страшна сторінка, як бойові дії на території нашої країни. Щиро дякую усім тим воїнам, котрі й зараз стали на захист своєї держави та боронять наші кордони від східного ворога. Допоки ми пам’ятаємо про подвиг наших батьків та дідів, наших рідних і близьких людей – допоки ми непереможні.
За словами його заступника Геннадія Шевченка, який і сам брав участь у АТО, зустрічі в такому форматі користі й тим, що дозволяють передавати досвід один одному, тим більше в такій справі – як захист рідної держави.
– Між цими поколіннями є цей зв’язок, є порозуміння та є спільна шкала цінностей. Ми всі знаємо ціну життю, ціну миру, знаємо ціну нашої землі, нашому місту й нашої держави, – сказав він. – Я хотів би, щоб ми традицію не втрачали, щоб ми шанували й поважали один одного. Пам’ятаймо про минуле та творімо світле майбутнє!
Такий захід для героїв четвертий рік поспіль організовує Черкаська міська рада. Ветеранів та АТОвців розважали фронтовими та відомими українськими піснями місцеві творчі колективи.
– Уперше таку зустріч поколінь ми провели в 2014-ому році, коли на сході України розпочалися бойові дії, – розповіла директор департаменту організаційного забезпечення Лілія Маліщук. – Головна мета такого заходу – це спілкування, зустріч друзів, обмін думками, побажання один одному здоров’я і, звісно ж, привітання з прийдешніми святами.
Один із учасників зустрічі поколінь – 95-річний Василь Попович, який пройшов усю Другу світову війну. Розпочав службу з Волховського фронту, проривав блокаду Ленінграду, брав участь у боях за звільнення різних українських міст, а ще – в Росії, Білорусії, Східній Прусії, Польщі. За свою хоробрість та мужність під час воєнних дій нагороджений шістьома орденами та медалями за відвагу та 32 державними нагородами за бойові заслуги. Перемогу в травні 1945 року зустрічав на Ельбі.
– 8 травня, близько 22.30, ми ще не встигли лягли спати, а чуємо навколо стрільба з усієї можливої видів зброї. Ми в танк та включили радіостанцію… А там повідомляють про те, що підписаний пакт про капітуляцію Німеччини, – згадує нині він.
Сьогодні ж Василь Федорович називає себе найщасливішою людиною. Він мав дві мрії під час війни й обидві вони здійснилися.
– На війні мріяв 600 хвилин поспати та дожити до дня перемоги, побачити, яким він буде, а потім можна й померти. А була ця зустріч із плачем, обіймами, – пригадує ветеран та бажає, аби до України знову повернувся мир.
