Вадим Івченко: «Рейдерство в Україні набуло масового характеру»

Вадим Івченко: «Рейдерство в Україні набуло масового характеру»

За останні кілька років на фермерів було здійснено тисячі нападів, пограбувань, були навіть вбивства… Здається, навіть за режиму Януковича такого свавілля не було. На цьому тлі влада все частіше говорить про те, що потрібно негайно зняти мораторій на продаж земель сільськогосподарського призначення. Народний депутат від фракції партії «Батьківщина» Вадим Івченко розповів про ризики відкриття ринку землі в нинішніх умовах. Про це повідомляє газета “Вечірні Вісті”.

– Фермери все частіше нарікають на напади. Згадаймо хоча б резонансний випадок, що стався з господарством Строгого Олександра Федоровича, коли у фермера хотіли забрати його майно. Таких прикладів тисячі. Що діється нині?

– Фермер Олександр Строгий приїжджав до нас у партію за захистом. Ви б бачили його спину! Десять кульових відмітин! Дві кулі потрапили в голову, а ще кілька пробили колінні чашечки… Погоджусь із вами: рейдерство в Україні набуло масового характеру. Агробізнес – одна з небагатьох сфер, які нині активно працюють і отримують доходи. А це спокуса для злочинців. З іншого боку, безкарність сприяє рейдерству.

Рейдерство здійснюється за різними схемами. Одна з найпоширеніших – перереєстрація корпоративних прав або прав на певне майно. Пригадую, як кілька років тому відбулося рейдерське захоплення успішного фермерського господарства на Дніпропетровщині. Реєстратор в Одеській області переписав це господарство на безхатченка. А потім цей безпритульний буквально за дві доби переписав його на одну з офшорних компаній. Те саме сталося в 2016 році з господарством «Нива-2010» у Кіровоградській області – його переписали на підставних осіб, а пізніше – на фірму з Дніпра.

Справа у тому, що було спрощено процедуру реєстрації. Ми дали змогу всім сільським та міським радам, відповідним органам місцевого самоврядування запровадити посаду реєстратора, який, маючи доступ до відповідних реєстрів, може реєструвати майно, речові права і таке інше. Знаходяться «чорні реєстратори», які на підставі підроблених документів оформлюють договір купівлі-продажу господарства чи квартири, договір про отримання позики тощо, підроблюють підпис – і справу зроблено…

– Як цьому завадити?

– Потрібно унеможливити діяльність таких реєстраторів, у законодавчий спосіб збільшивши їхню відповідальність. Має бути розуміння, що уникнути покарання не вийде. Сувора кара повинна відбити бажання цим займатися. Ця позиція відбита в Новому економічному курсі України, який запропонувала Юлія Тимошенко.

Насправді ж у нас повністю відкрита зона для видачі таких людей із країн ЄС і всього світу, крім Росії і купки авторитарних країн. Тому їм нема куди діватися. Потрібна лише швидка реакція правоохоронних органів і, звісно, відповідне законодавство. Але для цього необхідна реальна реформа не тільки цих органів, але й суду.

– Але ж їх і зараз можна притягувати до відповідальності?.. Начебто існує урядовий штаб із цього питання…

– Фермер Олександр Строгий звернувся до урядового штабу. А також до Мін’юсту. І там тиждень не давали ходу його заяві. Це свідчить про те, що не надто швидко урядові органи відновлюють справедливість у цій сфері.

– Є ще схема, коли не заволодівають майном, а крадуть урожай…

– Так і є. Останній приклад – на підприємство з чеськими інвестиціями в Київській області приїхали два комбайни й три зерновози, зібрали 30 гектарів сої і поїхали собі. Буває, в суді намагаються довести, що фермери заборгували гроші. Тоді суд арештовує врожай і передає його начебто на зберігання заявнику. Повернути його в такому разі майже неможливо. Такі оборудки відбуваються за участі виконавчої служби.

– За кордоном знають, що в нас таке рейдерське свавілля?

– Знаєте, прямі інвестиції в Україну сьогодні значно менші, ніж в будь-яку іншу країну, яка має таке саме зростання ВВП. Частково це пов’язано із війною. Втім, головні причини – це корупція, рейдерство, відсутність чесних та незалежних судів. Все це, ясна річ, відлякує потенційних інвесторів.

У середині вересня рейдери зібрали врожай аграрної компанії з чеськими інвестиціями. Це найсвіжіший приклад. Кілька років тому схожа ситуація виникла навколо американської компанії «Бунге». Юристи компанії випадково дізналися, що державний реєстратор переписав на іншого власника елеватори потужністю 80 тисяч тонн, які належали «Бунге Україна», розташованій на Вінниччині. Це що, позитивний інвестиційний клімат? Виходить якось так: шановні іноземці, ласкаво просимо до України, тут ви матимете чудовий шанс втратити свій бізнес…

– Інтерес для рейдерів становлять майно, врожай і – головне – земля. То що в нас із ринком землі? Чи вдасться владі зняти мораторій на її продаж?

– Ні, ринку землі не буде. Хай навіть не намагаються. Краще б вони готували та підтримували добротні законопроекти, потрібні для здійснення земельної реформи. І один із найважливіших законопроектів у цій низці -№7060 щодо стимулювання створення і розвитку сімейних фермерських господарств та припинення корупційних зловживань у сфері розпорядження землями державної та комунальної власності. Його авторами є Іван Кириленко, представники фракції партії «Батьківщина», депутати з інших фракцій та груп парламенту. Долучився до розробки документа і я.

Законопроект уже пройшов перше читання. У ньому прописані норми, за якими землю може взяти лише та людина, яка буде на ній працювати. Не буде такого, що хтось узяв землю, а потім її продав. У тебе є сім років для того, щоб створити господарство, працювати. Через сім років можна подати заяву й приватизувати землю. Але вже не 2 гектара, а 10.

У такий спосіб ми даємо дорогу тим господарям, які займаються нішевими культурами – органікою, садівництвом, овочівництвом, тваринництвом. Ми створимо можливість викупу земельних ділянок саме тими, хто справді братиме землю, щоб вести власний бізнес.

Якщо ми візьмемо, приміром, як у Польщі, 2 мільйони 600 тисяч господарств по 10 гектарів, то це 26 мільйонів гектарів. Нехай у нас буде 20 мільйонів, інші 20 мільйонів будуть в оренді у фермерів, холдингів. Ми ділимо ці 20 мільйонів гектарів на 10 і отримуємо 2 мільйони сімейних ферм. Множте на 4 – це 8 мільйонів громадян, які матимуть роботу, сплачуватимуть податки, отримуватимуть соціальну підтримку, пенсійний стаж.

Сьогодні в сільському господарстві офіційно працюють 460-470 тисяч осіб. Решта 4,5 мільйона – це одноосібники, які не отримують пенсії, не мають трудового стажу. Їхня продукція перебуває в нелегальному обігу, вони не сплачують податки. Їх ніби взагалі немає…

Ось чим потрібно займатися. Щоб було 2 мільйони сімейних ферм. Щоб було 20 мільйонів гектарів землі у цих людей, які її використовують, розвиваючи свій бізнес. Тоді за кожен гектар буде конкуренція. Кожна сім’я захоче собі не 10 гектарів, а, наприклад, 12. За таких умов ціна за гектар землі буде зовсім іншою.

Потрібно прибирати монополію, створювати конкуренцію, працювати над тим, щоб у людей була можливість отримати кошти під інвестиційні проекти, під розвиток власного господарства, щоб модернізуватися й поступово нарощувати свій потенціал.

– Які ризики відкриття ринку землі ви вважаєте найбільшими?

– Найперше – це відсутність обмежень щодо кількості гектарів. Холдинги та їхні лобісти у Верховній Раді ніколи не дозволять законодавчо закріпити в Україні обмеження на рівні 100-200 гектарів на одну особу. Парламент за це не проголосує!

Друге – спекуляція. Мають бути суворі вимоги до тих, хто отримує землю. Щоб вона бралася не для перепродажу, а для господарювання, як це є в багатьох країнах. У Франції, наприклад, існує державна структура, яка може заблокувати будь-яку угоду купівлі-продажу землі. Чому? Тому що висуваються вимоги щодо того, що на ній можна вирощувати, щоб це не йшло врозріз із розвитком молодих фермерів, щоб не дрібнилося господарство, щоб не створювалися передумови до розпаду господарства взагалі, щоб це був місцевий товаровиробник тощо. Якщо ти виконуєш усі вимоги, ця державна інституція дає погодження.

Також у Польщі, згідно з новим законом, не можна здати в оренду землю без ухвали суду. Продати її не можна, якщо її взято без рішення суду. Тобто Польща фактично ще сильніше зарегулювала це питання.

Нам потрібно доступно прописати всі умови й чітко вказати обмеження, щоб не було концентрації землі в одних руках. А потім вже можна думати про те, як відкривати ринок.

Поки що наша партія і аграрні асоціації, з якими ми підписали меморандум (зокрема Асоціація фермерів та приватних землевласників), виступають за продовження мораторію як мінімум до 2022 року. Влада незабаром зміниться, і ми зможемо довести наші напрацювання до логічного завершення і побачити відповідні зрушення.

Розмовляв В’ячеслав КОЗАК

Залиште коментар