Їй відповідав десятитисячний зал столичного Палацу спорту. І не лише партійці-однодумці, а й вибагливі експерти, відомі політики, прості люди з усіх регіонів України, вчителі і лікарі, економісти і письменники. Про це повідомляє “Дзвін“.
Те, з яким пієтетом, повагою і захопленням аудиторія слухала лідера «Батьківщини», просто вражає. Як і вражає масштаб заходу. З одного боку — це офіційний великий з’їзд партії, яка висуває свого кандидата на пост Президента. А з іншого — це форум єднання. Єднання навколо ідей, які виголошує кандидатка, навколо Нового курсу, який уже за півроку отримав широкий розголос у суспільстві, навколо прагнення зробити Україну сильною і незалежно.
Те, що у «Батьківщині» з’їзд вирішили провести 22 січня — в День соборності, свідчить, що для Юлії Тимошенко тема об’єднання України є головною і беззаперечною.
Вона неодноразово наголошувала, що Україні для перемоги потрібна єдність. Адже й по лівий, і по правий берег Дніпра, і в столиці, і в далеких високогірних районах, і біля донбаських териконів, і на південних лиманах живуть українці, які люблять свою країну і хочуть зробити її кращою, заможнішою і щасливішою.
Так само як українці живуть на тимчасово окупованих територіях Донбасу і в окупованому Криму, мріючи про те, що Україна знову стане єдиною. Не можна забувати ні про кого, ми маємо разом будувати нашу країну.
«Велика Україна — це моя мета, від якої я не відступлюся ані на крок! Саме тому я балотуюся сьогодні у президенти», — заявила Тимошенко.
Особливий акцент лідер партії робить на відновлення територіальної цілісності. Вона запевняє: цього нова влада домагатиметься через посилення дипломатичного фронту, розширення переговорів до формату «Будапешт плюс» та створення модерної української армії за стандартами НАТО.
Лідер «Батьківщина» категорична: нині Україні потрібен реальний мир, а не його ілюзія. На Донбасі та в Криму живуть справжні українські патріоти, які чекають на звільнення своєї землі від ворога, додала вона: «Цих людей ми ніколи не зрадимо. І обов’язково повернемо Крим та Донбас до складу України».
Заклики Юлії Тимошенко до єдності звучать в антуражі наскрізь національної символіки. Вона доводить, що вже зараз є лідером країни. Та й прихильники вже звично вимовляють слова «президент Юлія Тимошенко».
Цікаво, що навіть бажання висуватися в цей день в інших претендентів на найвищу посаду якось зникло. 22 січня в Юлії Тимошенко не було інформаційних конкурентів, як нема поки рівних у масштабності подання своєї програми і презентації команди.
Вагому перевагу Юлія Тимошенко здобула послідовною працею. Ще на початку літа минулого року вона відкрито, публічно, на всю країну оголосила про створення Нового курсу України. На шести форумах кандидатка в президенти представила своє бачення економічного розвитку, соціальну доктрину, вирішення проблем еміграції, молодіжної політики, екології та інших нагальних для України проблем. Тимошенко залучила найкращих фахівців країни до розробки Нової Народної Конституції і Нового суспільного договору, до стратегії миру і безпеки.
Жінка на посаді Головнокомандувача? Цілком можливо! Юлія Тимошенко впевнено створює Воєнний кабінет, який вже упродовж кількох місяців крок за кроком формує стратегію миру майбутнього президента і військову доктрину держави. І згадує про наочні приклади — з європейського і українського минулого.
«Одним з найефективніших «головнокомандувачів» в історії України була княгиня Ольга — за весь час її правління Київська Русь не втратила жодного міліметру території, а лише приростала новими землями. Маргарет Тетчер, прем’єр-міністр Великобританії, яку я мала честь знати особисто, під час відомої Фолклендської війни у 1982 році, продемонструвала в десять разів більше розсудливості, мудрості та справжньої державної мужності, ніж уся чоловіча когорта англійської політики і міністерство оборони разом узяті», — нагадала кандидатка в президенти України.
Не втрачаючи нагоди жорстко покритикувати нинішнього керманича держави Петра Порошенка за недолугу військову політику та корупцію на війні, Юлія Тимошенко, зі свого боку, обіцяє, що вона як жінка на посаді Верховного головнокомандувача точно не робитиме те, що сьогодні робить головнокомандувач-чоловік. Вона не отримуватиме «відкати» від експорту зброї за кордон, не постачатиме армії неякісну техніку за цінами НАТО, не матиме на території країни-агресора власного бізнесу і не платитиме в його бюджет сотні мільйонів доларів податків, за рахунок яких потім проти України ведуть війну.
«Я точно ніколи і за жодних обставин не розглядатиму війну як прибутковий власний бізнес. Все інше, що належить робити справжньому головнокомандувачу, я робитиму! Робитиму з високою відповідальністю, честю і професійністю», — запевнила Тимошенко.
Не менш важливо, що лідер «Батьківщини», на відміну від інших кандидатів у президенти, має справді обґрунтовану стратегію для України, конкретний, покроковий план дій, який цілком реально втілювати одразу ж після завершення виборів, не втрачаючи ані хвилини.
І нарешті — соціальний захист — те, що хвилює кожного. І в цій царині у Тимошенко є свої «рецепти».
Перший — збільшення середньої заробітної плати: «За 5 років середня заробітна плата та пенсії в Україні мають досягнути рівня сусідньої Польщі. Це означає, що при моєму правлінні за 5 років доходи людей зростуть у 3,5 рази».
Другий — довгострокові мікрокредити без застави, не більше, ніж під 3% річних, на основі обов’язкового страхування ризиків.«Ми втілимо в життя програму довгострокового банківського мікрокредитування для молоді та середнього класу. Це, по суті, забезпечення їх роботою», — пояснила Тимошенко.
Також у її соціальних пріоритетах — нова і сучасна реформа галузі охорони здоров’я з обов’язковим медичним страхуванням та доступне житло для всіх працюючих українців.
Лідерка «Батьківщини» також зачіпає дуже болючу тему — трудову еміграцію. Адже українці упродовж останніх років масово від’їжджають за кордон, інтелект в катастрофічних масштабах покидає країну. Кількість населення стрімко скорочується. А отже, — вмирає генофонд нації. Страшно визнати, але сьогодні йде не просто про демографічну кризу, а про загрозу національній безпеці країни.
Адже важливо не лише визнавати правду, а й дарувати людям надію, що і робить головна претендентка на президентське крісло: «Я передам програму нашого «Нового Курсу України» в кожну оселю, в кожну родину. Це — до виборів. А після виборів я зроблю так, щоб наш Новий Курс так само зайшов у кожну оселю і в кожну родину вже як результат нашої роботи для людей і для країни. Щоб кожному в Україні хотілося жити і працювати!» Представлена стратегія — амбітна, і тепер завдання Юлії Тимошенко — об’єднати навколо своїх ідей не лише експертне середовище, яке і так вже активно працює над її Новим курсом, а й переважну більшість українців. Гасло «Вірю в Україну» є стержнем політики Юлії Тимошенко як майбутнього президента.
Цей заклик до людей — короткий, але змістовний, і головне — це візія в майбутнє, це надія, яка так потрібна зараз українцям. Це опора на власні сили, а не на міфічних рятівників з-за кордону. Це і впевненість у можливостях нашої держави вирватися з економічного провалля, а головне — це заклик громадян не стояти осторонь, а брати на себе відповідальність за майбутнє держави. Найвищу відповідальність — як свого часу під час зустрічі з Юлією Тимошенко наголосила Маргарет Тетчер.
