Вінки за старовинними технологіями створюють подруги з Черкас

Вінки за старовинними технологіями створюють подруги з Черкас

4 подруги з Черкас створили проект “Від лялі до кралі”. Виготовляють автентичні вінки.

Про це іеформує “gazeta.ua“.

Із авторками проекту зустрічаємось у кафе. Вони п’ють каву, жартують, пригощають лимонадом.

Жінки познайомилися 2014-го, коли займалися волонтерською діяльністю.

“Раніше вінки робили монахині чи старі бабусі. Зараз майстринь, які вміють їх виготовляти, майже не залишилося. В якийсь момент нам стало цікаво самим зробити вінок у традиційній техніці. Перший весільний виготовили восени 2018-го. Знадобилося 2 місяці. Фото виклали у Facebook. Нам писали, що він прекрасний. Радили професійно цим займатися. Вирішили започаткувати свій проект”, – каже Галина Тимошенко.

Жінки створюють вінки у різних техніках: воскові, з балабонами, паперових квітів, вовни та золотої нитки. Нещодавно показували їх на виставці у Переяслав-Хмельницькому на Київщині, у листопаді планують демонструвати у столиці.

“Кожен наш виріб – унікальний. Вимагає багато часу та майстерності. Виготовлення вінків на замовлення – це вимушений крок, щоб заробити на проведення виставок і придбання необхідних матеріалів. Ціни починаються від 800 гривень. Часто шкода їх продавати, бо вони заслуговують на те, аби бути музейним експонатом”, – каже Олена Афанасенко.

У вінках фотографують тільки дівчат до 18 років. Дорослих жінок для фото одягають у хустини.

“Вінок – це атрибут жіночності. Дівчата носили їх до заміжжя, а тоді заміняли очіпком. Весільні вінки робили по-багатому. Вставляли маленькі шматочки дзеркала, обгортки від цукерок, лелітки, намистини, пір’я. Після обряду їх часто вкладали в ікони, тому вони гарно зберігалися”, – каже Олена Почтарьова.

Вінки, які виготовляють Олена Почтарьова, Галина Тимошенко та Олена Афанасенко, фотографує на моделях киянка Світлана Задоровська.

“Я працювала економістом. Дуже втомилася від цієї галузі, відчувала, що пропадаю. Якось чоловік подарував камеру – знав, що завжди любила фотографувати. Займаюся цим вже 4 роки. Чоловік підтримує, але трохи свариться, коли обробляю фотографії до другої ночі”, – каже Задоровська.

Залиште коментар