14 грудня є символом доблесті і героїзму, свідченням стійкості і самовідданості старшого покоління. Цього дня, 76 років тому, війська Другого Українського фронту вигнали фашистів з міста Черкаси, відродили його до життя після важких 834 днів окупації та поневірянь. З цієї нагоди міський голова Черкас Анатолій Бондаренко ініціював напередодні зустріч поколінь колишніх і нинішніх захисників нашої країни і міста зокрема.
– Війна застала кожного з її учасників зненацька, змінила звичний ритм життя, розлучила з рідними і близькими – кого на роки, а кого назавжди. Не всім пощастило дожити до 76-х роковин дня визволення міста Черкаси від окупантів. Тисячі воїнів назавжди залишилися лежати на дніпрових кручах, або були поглинуті крижаними водами Дніпра. Наш святий обов’язок – вічно пам’ятати про тих, хто поліг в листопаді-грудні 43-го в жорстоких боях за наше місто, так і не побачивши його вільним. Близько 6 тисяч мужніх визволителів загинули смертю хоробрих в боях за Черкаси. Мою родину теж зачепила своїм крилом війна, забравши на фронт близьких. Тому знаю, якою ціною наші батьки та діди протистояли фашистській навалі, захищаючи свободу і незалежність рідної землі, щасливе майбутнє нас і наших дітей. У цей день ми маємо пам’ятати про подвиги наших дідів і шанувати тих, хто нині боронить наш спокій та безпеку. Вічна пам’ять полеглим, повага і вдячність ветеранам! – звернувся до захисників Анатолій Бондаренко.
Нині в Черкасах живе 2,5 тисячі ветеранів війни, 15,5 тисяч дітей війни. На жаль, у нашому місті вже не залишилося в живих визволителів Черкас від німецько-фашистських загарбників. Остання з них, Марія Озеран, пішла в інший світ у лютому цього року. Та на щастя, є ще серед живих ті, хто пережив весь жах війни, захищав нас і вистояв у найважчі для країни часи. Серед них почесний голова Черкаської міської організації ветеранів, який понад 12 років очолював Раду ветеранів Черкас Губський Іван Дем’янович. За багаторічну активну громадську діяльність, спрямовану на вирішення проблем ветеранів Другої світової війни та ветеранів праці, за їхній вагомий внесок у збереження історичної пам’яті про воїнів визволителів Черкас та України, єдність поколінь черкасців, військово-патріотичне виховання дітей і молоді міста, а також з нагоди 90-річчя Анатолій Бондаренко нагородив Івана Губського нагрудним знаком «За мужність і героїзм».
– Саме в цей момент 76 років тому Черкаси переживали останній, четвертий штурм. До цього майже місяць тривали важкі кровопролитні бої за звільнення міста від фашистських окупантів. У цій жорстокій битві смертю хоробрих загинуло близько шести тисяч солдатів. 32 отримали звання Героя Радянського Союзу. Тому це дуже визначна для нашого міста дата. Особливо нині, коли війна триває на Сході України. Як учасник бойових дій я хочу сказати, що будь-яку війну потрібно закінчувати всіма доступними методами, – наголосив Іван Дем’янович.
Спогади про героїчні події визволення Черкас від німецько-фашистських загарбників особливим щемом відкликаються у серці сьогодні, коли схід нашої країни знову охопило полум’я війни. З початку війни на сході України загинуло близько двох сотень черкащан, серед них чимало і жителів Черкас. Остання сумна звістка прилетіла у наше місто буквально днями: під час обстрілів на Донбасі загинув житель с.Хацьки Дмитро Тьомний.
– Мій внук пройшов найгарячіші точки АТО, тому я не зі слів знаю, що пройшли свого часу ми, як захисники Вітчизни, і що проходять зараз наші хлопці на Сході. Для мене ветерани – це справжня гордість Черкащини, учасники бойових дій – це особлива категорія людей, які знають ціну життя і смерті. Зараз це знову актуально. І дуже важливо, що місцева влада не залишається осторонь і таких дат, і ветеранів, і нинішніх захисників держави. Наша область – наймолодша, тому нам довелося за десять років пройти той шлях становлення, на який в інших були десятиліття. Спільно ми справились тоді, разом подолаємо все і сьогодні, – зауважив Геннадій Кузьмичов, безпосередній учасник бойових дій, член Черкаської міської спілки ветеранів Афганістану.
