Ініціатива взяла старт навесні минулого року, коли група золотонісців вирішила організувати відпочинок своїм дітям з користю і для здоров’я, і для виховання. Головна мета, за словами організаторів, стоїть на трьох китах – громадська свідомість, виховання своїх дітей на вчинках, достойних громадянина, сімейне дозвілля. Ідея втілити це у масштабний добровільний проект з’явилася після декількох попередніх успішних епізодів, коли прагнення до чистого навколишнього середовища потроху розрослося від дозвілля в колі друзів до масштабних колективних виїздів.
Перший крок розпочався з наведення ладу у Вільхівському лісі. Саме там, де в будь-яку пору року відпочивають чимало жителів міста і району. Нині ж це саме те місце, котре, на жаль, лише за дуже гарної уяви нагадує ліс. Тоді учасники акції за дві години зібрали цілу вантажівку сміття. Наступний аналогічний епізод відбувся влітку, а почати 2018 рік вирішили нестандартно – допомогти лісівникам в непростому процесі – висадження лісу.
Наука, як виявилось, дійсно складна, а робота кропітка. Щоб висадити чергову ділянку лісу, фахівці перед цим проводять комплекс підготовчих робіт на ґрунті: боряться з бур’янами, проорюють борозни спеціальним плугом, проводять розпушування ґрунту на глибину 40-60 сантиметрів, закуповують абсорбенти, в які змочують корінь кожного сіянця. Їх цього разу підготували аж 17 000. Вирощують сіянці теж власними силами: для таких цілей у лісгоспі функціонує ціла “ферма” (розсадник), котра готує щороку сотні тисяч майбутніх сосен.
Цю інформативну лекцію прочитав гостям керівник Золотоніського лісового господарства Микола Бас. Ініціативу головний лісівник району підтримав обома руками, адже подібна допомога, на його думку, має ряд позитивних факторів. Головний – розуміння українцями проблем лісу. Діти, котрі власними руками саджали сосни, навряд чи дозволять собі негідну поведінку в будь-якій зеленій зоні. Хоч проблему засмічення вирішити складно, проте такі акції здатні з часом перебороти суспільну байдужість.
Про складні технологічні моменти висадження з подивом дізнавались не лише діти, але й дорослі. Хоч процес дотично і схожий на сільське господарство, проте має чимало своїх нюансів. Замість лопати – так званий “меч”, яким слід зробити точний отвір для сіянця. Дрібну сосну слід бережно розмістити в новій домівці. Та ще й так, щоб назовні не лишилось жодного сантиметру кореневої системи. Майстер-клас цих професійних моментів демонстрували головний лісничий лісгоспу Ігор Міщенко та лісничий Деньгівського лісництва Олександр Старченко.
В цілому склад учасників акції, як і зазвичай, був доволі різнобарвний. До ініціативи долучились юні золотоніські спортсмени ДЮСШ разом з батьками, учні 10 класу місцевої гімназії зі своїм класним керівником, підприємці, комунальники управління ЖКГ, екс-добровольці АТО, переселенці з Донеччини і, навіть, громадянка США! Завітали сюди і члени комісії, котра нещодавно знайомилось із діяльністю лісгоспу.
Головна перлина заходу – велика кількість зовсім юних дітей. Дерева цього разу висаджували навіть трирічні малюки, які точно запам’ятали першу подібну науку на все життя. Принаймні дорогою додому деякі з них намагались рахувати, скільки ж цього дня власноруч висадили дерев.
Велике значення, згідно з враженнями учасниками, мала й комунікація. Містяни із різних кварталів, представники багатьох професій, будучи в більшості не знайомі один з одним, отримали нагоду згуртуватися задля спільної благодійної мети. Спостерігався і такий собі обмін досвідом поколінь. Батьки знайомили своїх дітей із процесом творення довкілля, роблячи поїздку дійсно корисною для родини. Представники одного з добровольчих батальйонів працювали в парі зі школярами, котрі намагались не програвати у спритності чоловікам. Учні гімназії ще більше зміцнили свій колектив та комунікацію з класним керівником.
Опісля двогодинного процесу висадження на гостей із міста вже чекав сюрприз від лісівників: оперативно розгорнуті столи та рукомийники, солодощі для дітей, смачна випічка, а головне – величезний казан смачної польової каші. Тут, в процесі спілкування, учасники акції та фахівці провели ще чимало часу. Далі – автобус, наданий лісгоспом, приватні автівки і дорога додому.
За інформацією з сайту Черкаського обласного управління лісового та мисливського господарства
