Купа техніки, кілька аварійних бригад і понаднормова робота… На фото Ви бачите екстрену «реанімацію» колектору по проспекту Хіміків-вулиці І. Нечуя-Левицького, на яку з 28 квітня 2023 року «Черкасиводоканалу» довелося кинути всі наявні сили та ресурси. Про це підприємство пише на своєму сайті.
Провалля там утворилося через руйнування, внаслідок газової корозії, склепіння колектору. Так, це природній і невідворотній процес, який неможливо зупинити. Просто настав час реконструкцій існуючих колекторів і мереж, на які потрібні мільйони гривень… Та віднайти ці кошти нашому водоканалу, як і більшості водогосподарств України, сьогодні просто неможливо. Адже підприємства водопровідної та каналізаційної галузі – опинилися у доволі скрутній ситуації…
Європейський досвід
В країнах ЄС щороку реконструюється 2% мереж. Так, дійсно, в Європі є така практика, яка передбачає планову заміну частини мереж на рік. Таким чином, вже через півсотні років водогони – повністю оновлюються. Так, звісно, і там трапляються аварії, але, їх лише кілька на місяць!
А що в Україні? Кошториси необхідних ремонтних робіт вже давно пораховані, а в реальності – латка на латці… Більшість українських водоканалів просто змушені займатися «латанням», щоб хоч якось підтримати мережі в належному технічному стані. І продовжувати мріяти про кардинальне оновлення мереж і об’єктів, яке вже давно на часі.
Латати далі вже немає сенсу…
Чому ж це не робиться? Проста математика – немає коштів. Українські водоканали, в тому числі і «Черкасиводоканал», нині поставлені в скрутне становище. Зросли ціни на все: електроенергію, паливно-мастильні матеріали, реагенти, запчастини… Війна, застарілі мережі, додаткове навантаження на обладнання і працівників під час хвиль блекаутів…
Зараз комунальні підприємства України, в тому числі і наш водоканал, працюють просто на межі своїх можливостей… Але продовжують робити все можливе для того, щоб підтримувати в належному технічному стані мережі водопроводу і каналізації, що, в свою чергу, нагадаємо, є запорукою надання якісних послуг населенню.
Що ж буде далі?
Звісно, водоканали мають працювати. За будь яких умов. Бо забезпечення містян водою та послугами з водовідведення – це життєво необхідне і критичне завдання. Що, зараз водоканали і продовжують робити, не дивлячись на всі труднощі і перепони.
Але з кожним днем навантаження і витрати комунальних підприємств зростають, тому криза фінансування усе більше і більше загострюється. І рано чи пізно, резерви водоканалів вичерпаються… Саме тому всім нам, треба розуміти «ціну води», дякувати нашим героям-комунальникам за їхню нелегку працю і вже продумувати план: як врятувати водну галузь від колапсу.
