БО «Від серця до серця» та БО «Черкаська мережа» хочуть об’єднатися

БО «Від серця до серця» та БО «Черкаська мережа» хочуть об’єднатися

Питання щодо об’єднання ресурсів двох дієвих громадських організацій постало ще на початку 2018 року. Проте на сьогоднішній день БО «Черкаська мережа» та БО «Від серця до серця» вже є однією командою, незважаючи на необхідність вирішення низки технічних питань. Про це інформує provce.ck.ua.

Представники цих організацій вважають, що такий крок дозволить зробити їхню роботу ще більш продуктивною.

— Ми плануємо всі наші напрацювання, нашу енергію та досвід, які охоплюють всі напрями і які ми ведемо протягом достатньо великого часу, підсилити таким об’єднанням, — пояснила заступниця голови правління БО «Черкаська мережа» Олена Стрижак. — Зрозуміло, що буде змінено назву спільної організації. Вона буде називатись «100 % життя Черкаси». Плануємо розвиватись та розширювати напрямки діяльності, які вийдуть за рамки суто допомоги людям, які живуть з ВІЛ.

— Раніше ми працювали кожен у своєму певному напрямі. Але ми сподіваємось, що об’єднавши зусилля, отримаємо фінансову підтримку не лише на якісь «локальні» проекти, а й на всі наявні соціальні проекти загалом, — доповнює колегу голова правління БО «Черкаська мережа» Наталя Несват. Нині організації знаходяться у ритмі стратегічного планування. Але при цьому вони не зупиняють своєї запланованої роботи. Так, у липні стартував проект за фінансової підтримки ПроООН, який спрямовано на допомогу жінкам, які опинились у кризовій ситуації, жінкам із дітьми, ВІЧ-позитивним жінкам та всього того спектру питань, які охоплюють проблеми гендерних відносин.

Пані Наталя в процесі розмови розмірковує про необхідність обов’язкової державної підтримки благодійних організацій, які виконують конче необхідну країні місію — збереження здорового суспільства, а по великому рахунку — і його майбутнього.

— По суті всі бюджетні кошти — це наші кошти, адже ми, городяни, сплачуємо податки, — вважає вона. — Відповідно маємо право й на контроль руху цих фінансів, розпоряджатись якими ми довірили нашій владі. Я вважаю, що ми не маємо ходити до неї з простягнутою рукою, з проханням — «ну дайте нам грошей на жіночий кризовий центр». Або доводити довго та нудно актуальність якихось інших важливих проектів. Влада має прислуховуватись до суспільної думки та вірно визначатись із пріоритетами у своїй соціальній політиці. Ми вже більше 12-ти років працюємо у соціальному напрямку, існування кризового центру для жінок стане відповіддю для багатьох з них, хто на якомусь етапі життя не знає: куди йти і що робити.

Як приклад, пані Наталя розповіла про один кричущий випадок, який стався взимку.

– До нас постукала жінка, боса та вдягнена лише в халат. Її побив чоловік і в розпачі вона не знала, куди подітись. Ми дали їй прихисток на деякий час. Однак, на жаль, ненадовго. Бо наш притулок розрахований лише на тих, хто опинився на вулиці та взагалі немає будь-якого житла. Звісно, потрібний окремий спеціальний центр для жінок, які страждають від насильства у всіх його проявах ( яке не обов’язково може мати суто фізичний прояв). І перебувати там жінка може лише до того часу, поки в неї не відбудуться позитивні зміни та не мине психологічна криза.

За словами голови правління БО «Черкаська мережа», вони звертались до управління соціальної політики ОДА щодо створення такого центру в Черкасах. Втім, там їм відповіли, що аналогічні центри в області вже існують у Смілі та Каневі. Тому, там не бачать необхідності у відкритті та фінансуванні такого закладу ще й в Черкасах.

– Державні центри часто висувають до жінок, які опинились у важких життєвих обставинах, вимоги, які ті не можуть виконати. У когось немає документів, грошей… Взагалі існує чимало таких дрібних моментів, які є перепоною в отриманні соціальних послуг. Ми ж хочемо дати жінкам можливість отримати соціальні послуги від недержавної організації, аби вони були доступними для всіх за будь-яких життєвих обставин.

Але попри всі перепони Жіночий центр в Черкасах таки існує. Він запустив свою благодійну діяльність у 2013 році. Вперше цього року вдалося добитись фінансування витрат на харчування сімох жінок із дітьми. Кошти на комунальні витрати, які має сплачувати центр, частково покриваються за рахунок міської програми “Турбота”.

— Більше ми не отримуємо ніяких коштів, але ми їх конче потребуємо, — підкреслюють благодійниці. — Хоча б на соціальний супровід. Бо просто жити в центрі для жінки, яка постраждала, замало. Жінки потребують повного пакету медико-соціальної допомоги. Тому у кризовому центрі має працювати психолог, соціальний працівник та людина, яка проведе жінку через складний шлях повернення до себе, власної самостійності та повної соціалізації. І, отримавши допомогу протягом 6-9 місяців, має розпочати своє нове життя.

Прочитайте ще:

Залиште коментар