У Черкаському краєзнавчому музеї провели Етнодень

У Черкаському краєзнавчому музеї провели Етнодень

У Черкасах співробітники Черкаського обласного краєзнавчого музею вдалися до сміливого та дійсно надуспішного експерименту — провели Етнодень… прямісінько у виставкових залах, змусивши експонати… заговорити. Під час відвідин імпровізованої етнографічної світлиці відвідувачі мали щасливу можливість дізнатись з вуст черкаських етнографів такі цікавинки, про які в жодній з енциклопедій не прочитаєш.

Авторська театралізована екскурсія залою етнографії від завідувача відділу етнографії краєзнавчого музею Вікторії Наумчук та провідного наукового співробітника методичного відділу Тетяни Григоренко привели гостей просто у захват та змусили поглянути на звичайну експозицію іншими очима. Завдяки великим вигадникам та чаклункам від етнографії вона буквально ожила. Нехай тепер про це жалкують ті, хто проігнорував непересічну подію та не потрапив на цю міні-виставу.
Гостей співробітники музею, (які напевно знали, як заманити до нього відвідувачів та ще й різного віку), зустрічали гарно вбрані у автентичний одяг та з піднесеним настроєм, яким запалювали всіх оточуючих. Гостинно запросили до зали, де зберігаються справжні скарби — предмети одягу та вжитку наших предків — близьких та зовсім далеких.

І от що цікаво — про те , що їх чіпати руками категорично забороняється, ніхто з нас так і не почув. Навпаки, усе те дали потримати у руках, відчути та спіймати ту саму високу вібрацію з минулого, якою зазвичай говорять з нами прадавні і дійсно унікальні речі. Варто лише прислухатися!
Але цьому декому потрібно ще вчитись. Ось і вчились у наших знавців давнини та навіть гралися із ними, а через гру мимоволі пізнавали великі та чомусь несправедливо забуті таємниці.
— Заплющіть очі! — напівжартома скомандувала Вікторія Миколаївна (сама ж нишком поклала в долоні кожного з гостей зернини льону). — Подивіться, скільки зернинок у вас на долонях? Стільки ж сорочок ви маєте собі пошити.
Це сьогодні жінки можуть похвалитися кількома вишитими сорочками, але колись, ще не так давно, велося в українців мати у скрині не менше ніж 25 вишиванок. Багато що ще змінилося з прадавніх часів і про це теж у невимушеній та гостинній атмосфері ми дізнались під час інтерактивного спілкування з нашими етнографами.

Наприклад, як зазвичай вдягались жінки, щоб це не вважалось за гріх, як вони прасували полотно за допомогою скляної кулі — гали (насправді, то є прообраз фітнес-вправ), як зберігали речі у скрині, аби вони не зім’ялися та багато інших традицій, що регламентували звичний побут.
За час, що непомітно промайнув, пролився світлими емоціями крізь долоні, гості Етнодня дізнались чимало про одяг в традиції „лівого“ та „правого“ берегів, а загалом Середньої Надніпрянщини. Буквально за годину без натуги кожен вже зміг повторити за науковцями, навіщо вишивались ромби, чому вони заповнювались іншими символами, яким кольором мали бути вишиті аби не зашкодити господарю сорочки, чому на деяких старих сорочках надто широкий рукав, чому не можна було позичати з двору сито і яким чином через те саме вбрання ми сьогодні перетворюємо чоловіків на жінок.
Власне, під час близького ознайомлення із експонатами, їх було дозволено навіть приміряти на себе та сфотографуватись. А привітна Тетяна Григоренко здобрила захід проникливим співом, який теж спонукав здійснити подорож у часі.

На захід завітали давні друзі черкаських музейників та прихильники українських традицій із районних центрів Черкащини. Зокрема, смілянський гурт «Дивина». Одна із його активних учасниць Марина Філь не просто вивчає хитрощі виготовлення традиційного одягу (особливо Холодноярського), але й залюбки навчає цьому діток. Ось і цього разу вона та її колежанка Марина демонстрували на майстер-класі премудрості вишивки по домотканому полотну. Та так, що дівчаток відірвати від справи було просто неможливо.
Але й на цьому Етнодень не вичерпався і завершився великим та надзвичайно інформативним майстер-класом із виготовлення ляльки – мотанки. Далі буде… Принаймні, так обіцяє Вікторія Наумчук.

Прочитайте ще:

Залиште коментар