Пам’ятник повстанському отаману, сотнику армії УНР, полковнику Вільного козацтва Семену Гризлу урочисто відкрили 22 вересня в Катеринополі. Про це повідомляють “Вісті Черкащини”.
Довгим був шлях Семена Гризла до рідного дому, містечка, де йому судилося з’явитися на світ Божий – Кальниболота (Катеринополя). Комуністичний режим зробив усе, щоб закріпити за його ім’ям найганебніші характеристики – бандита, грабіжника тощо. Поміж окремих, особливо вірних радянській пропаганді катеринопільчан живуть ці “перекази” і досі. Самі не бачили, але “точно знають”. Що знають? Семен Гризло загинув у 1921 році, 96 років тому, а це означає, що довгий час люди могли переповідати тільки міфи, сформовані й розтиражовані прихильниками ленінізму.
Тим часом з архівів повертається інший Гризло – інтелігент, патріот, хоробрий воїн, мудрий полководець, що свого часу керував 20-тисячним кошем козаків, людина високих моральних якостей. “Гризло був щирої, доброї натури – бився за Україну, ніколи не числячись зі своїм життям. Коли дістане вістку, що вороги грабують селян, то не питає, багато ворожої сили чи ні, а зараз же кличе: “Брати, готуйтеся до бою бити нашого ворога!” – характеризував його учасник революційних подій на Звенигородщині Іван Тримайло (Іван Тримайло “Геройська смерть Семена Гризла”, цитуємо за статтею Романа Коваля “Коли кулі співали”.)
Непросто змінити усталені уявлення людей. Ще недавно тривали баталії з приводу перейменування однієї із вулиць у Катеринополі на вулицю Семена Гризла. Однак процес переосмислення історії розпочався й набирає усе більших і більших обертів.
– Як каже наш святійший патріарх Філарет: “Правда завжди переможе, бо на боці правди стоїть Бог”, – розпочав виступ районовий отаман Василь Кураш. – Повернення Гризла – це і є тріумф правди. Несвідомі люди часто переповідають про нашого героя байки, забуваючи про головних винуватців трагедії. Хто влаштував голодомори? Хто вивозив інтелігенцію у ГУЛАГи? Хто депортував кримських татар? Відповідь одна: “Ті – хто вбив Гризла!” То чи можна їм вірити? Сліпо довіряти їхнім переказам? Повстанські отамани не були ні бандитами, ні завойовниками. Вони захищали свою землю, свій народ від більшовицької орди.
Пам’ятник Гризлу – це подарунок молодому поколінню. Молодим людям – молоді національні герої.
– Для мене було справою честі поставити пам’ятник Гризлу в Катеринополі, – розповідає Василь Іванович. – На жаль, на шляху до цього довелося здолати ряд перепон, не раз ми відкладали відкриття, але врешті справу зроблено, і я щасливий, що дотримано слова. Ми це зробили, насамперед, для молодого покоління, яке вже давно визначилось зі своїми пріоритетами та героями. Переконаний, вони не шукатимуть Леніна, щоб покласти квіти. Українські повстанські отамани – ось їхні герої, більшість із яких загинули дуже юними, не дочекавшись навіть своїх дітей.
Василь Кураш висловив щиру вдячність усім, хто долучився до справи відкриття пам’ятника – морально та матеріально: Борису Безкоровайному, Михайлу Морозюкові, Віктору Кондратюку, пальчиківським та вікнинським козакам, селищному голові Катеринополя Івану Гегедошу, Миколі Гордашевському, Василю Цьоменку, районній владі. При цьому, Василь Іванович скромно промовчав, що значну частину коштів пожертвував особисто. Загалом на спорудження монумента та впорядкування території навколо нього пішло понад 10 тисяч гривень.
Із теплим напутнім словом виступив на відкритті священик Української Православної Церкви Київського патріархату Іван Юрків:
– Живе та країна, яка має свою історію, культуру і підтримує їх. Ми повинні прописати нашу історію у своїх серцях і передати її дітям та онукам. Треба жити так, щоб втілити мрії нашого славетного земляка – Семена Гризла.
Панотець нагадав присутнім важливість заупокійних молитов, якими стверджується любов та повага до померлих та їхніх діянь. Чи не вперше після довгих років забуття, неслави такі молитви було виконано на честь отамана Кальниболотського куреня та Звенигородського коша – Семена Гризла.
На урочистості з приводу відкриття пам’ятника прибуло багато гостей із сусідніх районів, приїхали представники козацьких класів області, Черкаського козацтва на чолі з крайовим отаманом Віталієм Чепелухою, районових осередків (Уманського, Черкаського, Маньківського, Смілянського), прийшли катеринопільські школярі, ліцеїсти, жителі та очільники району, селища, священнослужителі. Віддати шану Семену Гризлу приїхав також радник гетьмана Українського козацтва, генерал-хорунжий, професор Черкаського університету Юрій Присяжнюк та учасники АТО, що перебували у відпустці – Василь Музика та “Друг Немирний”.
– Приємно бачити тут скільки патріотично налаштованої молоді. Я радий, що в Україні відроджується патріотизм, – наголосив голова Катеринопільської районної ради, учасник АТО Віталій Верета.
І молодь не підвела. Емоційно та досить професійно вели захід ліцеїсти Вадим Олійник та Марія Шматко. Вікнинська поетеса Анастасія Сущенко прочитала свою поезію “Лист до загиблого солдата”, присвячену “айдарівцю” Руслану Бобурову, а великий шанувальник борців за незалежність України Олександр Римар вклонився Гризлу від усіх юних патріотів:
– Ми повинні завжди пам’ятати своїх героїв, де б ми не були, чи вдома, чи за кордоном! – наголосив хлопець.
Рефреном на відкритті звучало, що патріотизм має бути не тільки в зовнішніх атрибутах – носінні вишиванки й маханні прапорцем, а в конкретних справах та вчинках.
– Не одягайте модні українські речі, а будьте в душі українцями. Будьте українцями з роду. Допоможіть бабці з кравчучкою, дідусеві, що впустив свого ціпка. Не будьте байдужими, бо байдужість убиває. Щастя Україні! Героям щастя! – завершив зібрання “Друг Немирний”.
Пам’ятник славетному отаману відкрито. Але емоції, роздуми ще довго переповнятимуть учасників урочистостей.
“Єдиним критерієм для того, щоб побороти брехню, псевдогероїзм, політичний цинізм є людська пам’ять. Семена Гризла називали бандитом, намагалися затоптати його ім’я в псевдоісторичній демагогії. За те, що підняв таких самих як сам проти беззаконня так званої “радянської влади”. За те, що повстанці йому довіряли й обрали своїм отаманом Вільного Козацтва. За те, що в свої 25 років загинув, щоб інші жили краще.
Але людська пам’ять вистояла у вирі часу, і силами Вікнинських козаків на чолі з Василем Курашем, що на Черкащині, славне ім’я простого патріота було увіковічене у меморіальному знаку на центральній вулиці Катеринополя. Люди повинні знати про справжніх, а не призначених героїв.
Разом з тим, історія повинна навчати. Адже однією із головних причин загибелі героїв і знищення повстанського руху в Україні на початку 20 століття була розрізненість повстанських загонів і надмірна самовпевненість ватажків. Те, що й відбувається нині. Історія, нарешті, повинна навчити, що лише разом ми можемо вистояти проти любого ворога”, – поділився враженнями від події на своїй сторінці у “Фейсбук” інший атовець – Василь Музика.
Зауважимо, символічно, що відкриття меморіалу Семену Гризлу відбулось у День партизанської слави.
