Дуже часто із вуст так званих «громадських активістів» так званого руху «Спротив Черкащини» можна почути звинувачення міської влади та ЗМІ у маніпуляціях. Нагадаємо, ця групка людей останні півроку займається неприхованим хейтом міського голови Черкас Анатолія Бондаренка та окремих (не «дружніх» до них) посадовців міськради, прикриваючись справді суспільно важливими гаслами «Всі гроші на ЗСУ». При цьому всіх, хто намагається аргументовано доводити безпідставність більшості їхніх гучних звинувачень, називають брехунами, часто доходячи до відвертих образ, типу «алкоголіків-туніядців». У той же час самі відверто маніпулюють суспільною думкою, цинічно перекручуючи факти. Не будемо заглиблюватись в усю історію цієї псевдо-боротьби, в якій чомусь нечисельну «громадськість» цікавить виключно міська влада Черкас (не обласна з її скандальними тендерами, не деяких ОТГ, з дивними закупівлями), а проаналізуємо заклики до завтрашнього мітингу.
Звинувачення №1: міська влада закупила «російське обладнання» за «завищеною ціною».
І це свідома маніпуляція, бо «розслідування», на яке посилаються «активісти», окрім гучних заголовків про «російський слід», насправді ні про що подібне не доводить. У відео, на яке посилаються активісти «Спротиву Черкащини», в ролі «журналіста» виступає один із вождів вказаного руху, представляючи «засіб масової інформації», який насправді є лише громадською організацією, що має власний сайт. Тут нагадаємо, що згідно із новим Законом про медіа, сайти, які хочуть мати статус офіційних онлайн-медіа, мають зареєструватись в Нацраді з питань телебачення і радіомовлення. Більшість черкаських медіа так і зробили. Вказаний же ресурс – не повідомляє в своїх контактах про подібну реєстрацію, як, до слова, і телефони редактора чи журналістів, чи фізичну адресу редакції, що зобов’язані робити офіційні ЗМІ.
Тепер про саме розслідування. Якщо подивитись повну версію відео, то стає зрозуміло, що всі звинувачення – це лише гучні фрази. Насправді ведучий з’ясовує, що у березні 2023 року Черкаська консультаційно-діагностична поліклініка закупила через відкриті торги у київського підприємства “Нортем лайт” апарат для декомпресії хребта виробництва швейцарської компанії McBrothers A.G. До слова, тендери в нас жорстко перевіряються правоохоронними органами, як і обладнання, яке на них продають чи купують, тож якби хтось в Україні торгував російським обладнанням, то це тривало б недовго, бо продавці швидко опинились би на лаві підсудних. Медичне ж обладнання має бути сертифікованим в Україні, тож російське сюди апріорі потрапити не може, хіба що за втручання високих столичних сил. Ведучий сам пересвідчується, що компанія таки швейцарська, і що вироблене обладнання було в Кореї, що в Україні воно продається по однаковій ціні для всіх – приблизно 20 млн. грн. Паралельно він розповідає, що в росії подібне обладнання можна купити дешевше у 5 разів, і намагається довести зв’язок власниці швейцарської компанії із дистриб’ютером обладнання в росії, однак всі його «розслідування» ґрунтуються на припущеннях, а не на фактах. Показово телефонує дистриб’ютеру в росію, той підтверджує по телефону, що він дистриб’ютер, і що українська компанія купити обладнання в нього за дешевшою ціною не може. Що ж до імовірної наявності у власників компанії-виробника російського громадянства – лише здогади. На це навіть головний лікар медзакладу говорить ведучому, що при такому підході не можна гарантувати при будь-якій закупівлі в Україні, що десь в ланцюжку виготовлення тієї чи іншої матеріальної цінності не стоятиме біля станка росіянин. Паралельно сам же ведучий доводить, що обладнання хороше, бо «є навіть в лікарні, що обслуговує путіна».
Цікавий факт: сьогодні в росію напряму додзвонитись з України практично неможливо. А «активіст» нібито додзвонився. То постає питання: як, хто йому це дозволив, і чи взагалі він дзвонив в росію, а не в сусідній кабінет?
Висновок: обладнання хороше, закуплене в українського дистриб’ютера, компанія-виробник – швейцарська, тобто гроші за його продаж надходять в Швейцарію, там сплачуються податки, тож ніякий бюджет війни вони не поповнюють, вироблене обладнання на потужностях в Кореї, а не в росії.
Після перегляду вказаного відео виникає лише одне запитання, і то – до ведучого: він закликає купувати вказане обладнання через росію, бо швейцарці продають його туди дешевше? (Якийсь дивний потяг до росії, вам не здається?) Чи пропонує взагалі не закуповувати таке обладнання для реабілітації військових, оскільки воно дороге і його більше ніхто не виробляє? Нагадаємо, до слова, що той самий «ведучий-розслідувач» на одній із сесій Черкаської міської ради з трибуни заявляв, що і в Україні таке обладнання можна купити в рази дешевше. А потім вже у своєму відео спростовує свої ж звинувачення, однак не визнає цього. (Дивіться з 25-ої хвилини):
Мета «активістів»: гасла типу «Тут не купують дрони, а купують російське обладнання» – цинічне перекручування фактів задля формування недовіри і несприйняття черкаської міської влади. Тим більше, що дрони посадовці міськради купують, у великих кількостях, чого не скажеш про багатьох так званих «активістів». Однак це вже, як то кажуть, залишаємо за дужками.
Звинувачення №2: черкаський мер – найбагатший мер в країні.
Свідома маніпуляція, що ґрунтується на матеріалі видання «NV». В ньому було зібрано одразу кілька рейтингів посадовців країни після аналізу їхніх декларацій: «Королі нерухомості», «Автолюбителі», «Грошовиті», «Найкращі працівники», «Багаті дружини» та «Найскромніші». Варто наголосити, що видання просто перераховувало майно, зазначене в деклараціях очільників великих міст та голів обладміністрацій, тож елітна закордонна нерухомість, яхти та літаки, сліпі трасти з величезними підприємствами, мільярдні активи, тут, зрозуміло, не фігурували. Хоч вони, звісно, є у деклараціях столичних посадовців чи народних депутатів. Анатолій Бондаренко потрапив на перші сходинки двох кількісних позицій. У «Королях нерухомості» він суто технічно став першим, бо разом з дружиною володіє 8 квартирами та житловими будинками. Тут же зазначається, що це будинки в смт Лисянка, які він отримав у спадок (від померлої матері), два гаражі та квартири в Черкасах тощо. Ще раз наголосимо, що мова йде про кількісний показник, адже навряд чи будинок у Лисянці, що належить родині Бондаренків, може по вартості зрівнятись із квартирою на 279 кв. м у Дніпрі, якою володіє мер Борис Філатов, що також потрапив до цієї номінації із 5 житловими об’єктами.
Так само із іншим рейтингом «Автолюбителів». Анатолій Бондаренко перший за кількістю автомобілів – 12, а не за їхньою вартістю. Бо цілком зрозуміло, що фургон Volkswagen Crafter 2012-го року та шість Chevrolet Aveo (в очевидь, куплені для фірми таксі, що належала матері Анатолія Бондаренка), Lexus LX 570 2021-го року, Mercedes-Benz S 350 CDI 2015-го, Lexus LX 570 2012-го року навіть всі разом не зрівняються за вартістю з 8-ма люксовими і раритетними авто та вертольотом за півтора мільйона доларів, що належать тому ж Борису Філатову.
Для порівняння цін, ми заскрінили сторінки із популярних майданчиків продажу нерухомості та автомобілів в Україні: “OLX” та “Авторіа”.
Ціни на булинки в Лисянці, взяті з “ОLX”
Ціни на квартири в Дніпрі, взяті з “ОLX”
Ціни на фургон Volkswagen Crafter 2012-го року, “Авторіа”
Ціни на Chevrolet Aveo, “Авторіа”
Ціни на Jaguar XJS Convert 1989 року, “Авторіа”
Висновок: мер Черкас далеко не найбагатший мер України, і навіть якщо окремо порахувати всі його городи в Лисянці, будинки з сараями і гаражами, – подібні заяви будуть виглядати за вуха притягнутими поряд із Jaguar XJS Convert 1989-року, Mercedes-Benz 200 1969-го чи тим же вертольотом Eurocopter AS350B2 2007 року випуску, що задекларував Філатов.
Мета «активістів»: цинічно маніпулюючи фактами, створити враження, що мер Черкас «жиріє на казенних харчах, краде з бюджету і нестримно збагачується». Намалювати образ «зажерливого корупціонера», хоч сам факт того, що Бонраренко ЗАДЕКЛАРУВАВ усе це майно свідчить про те, що він може довести в будь-якому правоохоронному органі його походження та джерело грошей, з яких його було придбано.
Тобто Бондаренко говорить правду про свої статки, на відміну від багатьох посадовців, що записують їх на підставних осіб, чи тих же деяких «активістів», в яких, наприклад, об’єкти комерційного призначення значились житлом, тож комунальні послуги сплачувались там не за комерційними розцінками. А це, до речі, є і надходженням до міського бюджету. І викликає занепокоєння ентузіазм деяких дописувачів у соцмережах під подібними маніпулятивними повідомленнями, бо виникає запитання: ви хочете, щоб посадовці вам брехали про свої статки?
Звинувачення №3: на хабарі затримали директорку комунального кінотеатру, тож усі посадовці міської ради – хабарники.
Ця маніпуляція вже може мати судове продовження. Учора той же самий, згадуваний вище, інтернет-ресурс повідомив, що у Черкасах затримали на хабарі директорку комунального кінотеатру «Україна» Валентину Слуцьку. Цю інформацію нібито «підтвердили виданню у правоохоронних органах». Утім, станом на сьогодні жодний правоохоронний орган офіційно не повідомив про жодне затримання будь-кого з посадовців на хабарі в області. Жодного підтвердження щодо будь-яких слідчих дій в кінотеатрі – ані фото, ані свідчення очевидців – в розпорядженні розповсюджувачів інформації станом на зараз немає. Тож, якщо врахувати, що в нашій країні – презумпція невинуватості, а хабар – це серйозний кримінальний злочин, серйозні видання подібну інформацію публікують лише тоді, коли є серйозні підтвердження. Більші, ніж анонімні джерела в неуточнених правоохоронних органах. І також, цілком імовірно, що завтра може виявитись, що директорку кінотеатру на хабарі не затримували, і сама вона вимагатиме у тих, хто розповсюдив цю інформацію, – спростування.
Висновок: на разі немає офіційного підтвердження про факт такого затримання. Можливо, він був, а можливо, і не було, можливо, стосувався когось іншого з кінотеатру, а можливо, просто проходив у його приміщенні. Тож однозначно заявляти, що директорка кінотеатру – хабарниця, навіть після офіційних повідомлень правоохоронців ми б нікому не радили, бо ще є суд, який і ставить остаточні крапки над «і», і часто подібні справи там швидко розсипаються.
Мета «активістів»: створити ілюзію всезагальної корумпованості посадовців черкаської міськради та комунальних підприємств, щоб їхні цілком політичні і тенденційні вимоги звільнити деяких з них мали більш обґрунтований вигляд.
І це лише три факти із останніх заяв. Сюди можна додати також публічні образи посадовців, інколи з нецензурною лексикою, і непублічні переслідування тих, хто їм аргументовано опонує: як ми писали, “активісти” поскаржились на наше видання у Комісію з журналістської етики, неодноразово писали вимоги-запити до роботодавців своїх опонентів з вимогою звільнити тих з роботи! Висновки робіть самі, проте поставте собі запитання: чи можуть «активісти» так планомірно, наполегливо і запекло нав’язувати суспільству наративи недовіри і несприйняття до міської влади, не маючи жодної політичної чи особистої мети? Отож.
Тетяна Воронцова
