Картини рятують життя своєму творцеві

Картини рятують життя своєму творцеві

На вчорашньому аукціоні були продані усі картини бійця-художника Валерія Сліпенка, і завдяки цьому у нього зявилася надія на одужання. Виручених понад 20 тисяч гривень недостатньо, аби атовцю врятували зір, проте тільки перший крок до його порятунку, впевнені організатори аукціону. Як продавали картини в Черкаському обласному художньому музеї, бачив кореспондент «Проголовне».

– Душа щемить, адже мої картини – то як діти для мене. Але я їх намалював, і вони стали жити своїм власним життям. Дітей треба відпускати, – з щемливою посмішкою говорить Валерій Сліпенко після того, як аукціон відбувся і всі його дванадцять картин знайшли нових власників.

Якби якась з картин не була б продана, її б продовжили продавати через інтернет-аукціони, пояснив розпорядник торгів. Але такого не сталося. Більше того – кожна картина була продана вище за її стартову ціну. Найдорожче коштувала картина «Ти не один», яку боєць 79 десантно-штурмомової бригади написав під враженням свого перебування на передовій.

Її за 5 тисяч гривень придбав Роман Буданцев, депутат Черкаської обласної ради, який разом з одно партійцем Романом Діскантом, депутатом міської ради, ініціювали цей аукціон з метою назбирати коштів на операцію художнику. Вони ж виявилися і найщедрішими серед учасників торгів: Роман Діскант придбав аж три картини Сліпенка. При цьому тільки одну він залишив собі, а дві інших були подаровані ним Черкаському обласному художньому музею і тут же передані його директорці Ользі Гладун.

Цього разу, окрім янголів-охоронців – дівчат-волонтерок, які допомагають Валерію Сліпенку у його біді, поруч з сином була й його мати.

– Він сильний, він не скаржиться. Бачте, усміхається весь час. Але я знаю, чого це йому коштує, – пані Ірина поділилася своїми переживаннями щодо важкого діагнозу сина. – Він цим живе, він весь час малює. І каже: нащо мені жити, якщо я не зможу малювати?

Тому кошти, зібрані під час цих торгів, це не просто гроші, щоб оплатити необхідну операцію, це – надія на життя для людини, яка ризикувала цим життям заради нашої Батьківщини.

Прочитайте ще:

Залиште коментар