На Чигиринщині фахівці розмірковують, як можна врятувати легендарний дуб Максима Залізняка. Дерево наразі потерпає від ненайкращого стану ґрунту та потребує спеціального підживлення. Віта Макарюк, завідувачка філіалом “Холодний Яр” Національного історико-культурного заповідника “Чигирин” розповіла у коментарі “Про все”, які роботи проводяться нині, щоб подовжити життя легенди.
![](https://dzvin.media/wp-content/uploads/2020/03/2e_ux-600x339.jpg)
“Так складається, що дуб Максима Залізняка, як символ Холодного Яру, мав би належати до компетенції спеціалістів новоствореного Національного парку “Холодний Яр”, – розповіла Віта Макарюк. – Однак сталося, що поки що він знаходиться на території Національного заповідника “Чигирин” і залишається під нашою опікою. На сьогодні я є завідувачкою філіалом цього заповідника, де більше 30 років Богдан Легоняк посідав саме цю посаду, а тепер вже виконує обов’язки директора Національного природного парку. Тому опіка за знаменитим велетнем перейшла від нього до мене. Коли я познайомилась з агроном-технологом науково-виробничої агрофірми “Урожай“ Юрієм Валасуном, ми разом почали міркувати, як можна врятувати дуб”
На думку фахівця, проблема всихання дерева не стільки в тому, що потрібно постійно обробляти крону та стовбур від злісних шкідників, а більшою мірою ще й ґрунті.
Інститут здоров’я рослин, який розташований в Черкасах, зробив розгорнутий аналіз ґрунту з глибини 30 сантиметрів та 60 сантиметрів. З’ясувалося, що кислотність землі у попередніх спробах рятувальних заходів вдалося вирівняти, але й цього було недостатньо. Грунт є занадто кислим для такої породи як дуб, тому його хочуть розкислити перш, ніж вносити інші хімічно-органічні елементи. На етапі розкислення потрібно дати магнію, а замість крейди використають доломітове борошно.
Водночас, поки вегетація у розпалі, спеціалісти не можуть взятися за цей процес, аби дерево не входило у стресовий стан.
“Нами ведуться консультації зі спеціалістами, які працюють в Інституті біоресурсів та природокористування, – продовжує Віта Макарюк. – Це Анатолій Кушнір та його колеги, які в свою чергу дали свої рекомендації щодо догляду за Дубом. Вони відправили наші аналізи фахівцям у сфері ґрунтознавства з України, Латвії та Польщі. І ось коли всі думки та наукові висновки будуть зібрані до купи, буде визначено остаточно, які сполуки і в якій кількості можна вносити у прикронову зону дуба. Все потрібно робити зважено і без поспіху”.
Відвідувачі могли помітити, що зараз кора дуба стягнута трьома поясами, для того, щоб вона не осипалась. Наразі триває боротьба між естетичним виглядом дерева та її здоров’ям, а для останнього потрібно було б, щоб він кору таки скинув. Фахівці розводять руками і зізнаються, що не можуть кардинально омолодити дерево. Проте, запевняють, що можуть подовжити його вік.