Обережно: «Віра, армія, мова»: Кон’юнктурник Порошенко вчергове намагається осідлати трендову хвилю

Обережно: «Віра, армія, мова»: Кон’юнктурник Порошенко вчергове намагається осідлати трендову хвилю

Віктор Орел, політичний аналітик

Україна отримала Томос! Це величезний плюс, і, дійсно, крок від Москви, як звикли повторювати в певних політичних середовищах. У тих, де нашвидкоруч вже скроїли своєму лідеру шапку Мономаха, приміряючи і на себе образ спасителів Вітчизни.
Але є мінуси і не лише в їх політиці, але і в питанні Томосу, про які там воліють не згадувати, але на які звертають увагу уважні спостерігачі.

Мінуси, які потребують осмислення, хоча б для того, щоб не наступити двічі на одні і тіж граблі, зробивши на президентських виборах 2019 року осмислений вибір.
Почнемо з Томосу.
Так в своєму дописі у ФБ Віктор Балога – голова секретаріату Президента Ющенка зазначає: «Ми отримали лише Митрополію, хоча заслуговуємо на Патріархат. Тепер по факту в Україні будуть дві церкви – Московського патріархату і Константинопольського. Попри визнання нової церкви, об’єднання як такого не відбулося. Ми перемогли в тактичному плані, але в стратегічному все майже без змін».
Аналіз статуту створеної Православної церкви України зробив і митрополит Черкаський та Канівський УПЦ МП Софроній (Дмитрук), який публічно заявив, що на Об’єднавчому соборі затверджено документ, що повністю “узалежнює ПЦУ від греків”.
Віктор Балога, який був активним гравцем у великій українській політиці того часу, також свідчить, що Томос ми могли отримати ще у 2008 році: «Цього не сталося по простій причині — Ющенко і Варфоломій не дійшли згоди щодо персони Патріарха, — заявив Балога. – «Якби тоді все пішло по-іншому, можливо, не було би війни. А зараз, якби думали не про вибори, влада мала б можливість добитися для країни Патріархату, а не залежної митрополії».
Сам факт отримання митрополії Українською православною церквою має велику цінність і підтримку в українському суспільстві.
Тому сьогодні Томос — це зручний інструмент політтехнологів Банкової, ототожнення постаті антирейтингового Порошенка, якого часто немає на бігбордах, щоб не дратувати люд, з набором нематеріальних цінностей.
Пропрацювавши останні чотири місяці «в ціннісному ключі», технологи повертають тепер підкореговане оновлене «личко» Петра Олексійовича в інформпростір у зручний Різдвяний час.
Політтехнологи Банкової не просто намагаються пов’язати образ чинного Президента із цією та іншими темами, які підтримує українське суспільство, пробуючи ввійти в резонанс.

Політтехнологи Банкової розуміють, що їх клієнтові більше не вірять. Від нього вимагають результатів 5-річного правління, звіту, а не обіцянки на майбутнє.

Тому передвиборчі агітаційні меседжі Порошенка наповнені «Томосом», але не ним єдиним:

– Ми виконали свої обіцянки. Довгоочікуваний Томос – православний, змучений розколами люд – нарешті отримав.

– Мову українську захистили – новий закон про мову прийняли — умовчуючи при цьому, що за згаданий законопроект фракція БПП проголосувала лише з шостого разу!

Договір про дружбу з РФ у ВР урочисто і показово розірвали на 5-ий рік війни, хоча навіть без того голосування він діяв би лише до 1 квітня поточного року.

Отже тут ми бачимо, в який спосіб кон“юктурник Порошенко вчергове намагається осідлати трендову хвилю.

В інформаційному полі країни водночас не часто згадується, що в 2014-му Порошенко обіцяв відсутність війни та швидкий прихід миру. Зараз він обіцяє “не здаватись невизначено довго”, але не обіцяє перемоги…

Землю сільгосппризначення намагався продати, і це під час війни, якою БПП лякає суспільство, не зваживши на те, що мова йшла про 60% території України!

Під час Революції Гідності Порошенко активно протидіяв протестам (зокрема 1 грудня) — називаючи майданівців провокаторами; або відсиджувався в тіні.

Разом з тим сьогодні в БПП демонструють монолітність лав «єдиної проукраїнської команди». У склад якої чомусь входить Артур Герасімов — помічником якого свого часу працював терорист Безлєр. А активним комунікатором з Володимиром Путіном при Банковій є кум останнього — Віктор Медведчук.

У цей логічний ряд вписується і видача на 5-рік війни Генпрокуратурою, по запиту ФСБ РФ, добровольця Тумгоєва. Що саме собою підводить до думки: якщо Порошенко і не є “засланим козачком”, але підконтрольні йому державні органи працюють саме так.

При цьому (що вже зовсім інша історія) на широкий загал маркується як рука Кремля основний опонент – Юлія Тимошенко, вигадуються різні несінітниці, що Тимошенко блокувала надання Томосу.

Але ж як можна переконатися з офіційних заяв Юлії Тимошенко, вона активно закликала українське суспільство і духовенство прикласти зусилля для створення єдиної помісної православної церкви.
Про це зокрема йшлося в листі Тимошенко з Качанівської колонії, з нагоди 1025-річчя Хрещення Русі. Лист написаний як раз в ті часи, коли Порошенко працював в уряді Януковича міністром економіки!

… А нині головний меседж Порошенко-2019, у спрощеному вигляді, очікується такий: дайте мені ще 5-років, і я все-все зроблю! Не залишається сумнівів, що в потрібний момент голос Порошенка “вистрілить” саме такими меседжами.

Ми ж не забуваймо, що Порошенко є звичайним кон’юктурником, професійним перебіжчиком з різних політичних таборів. Якій говорить що завгодно, а робить вигідне собі та партнерам, в тому числі і російським!

Фото: BBC (Віталій Червоненко)

Прочитайте ще:

Залиште коментар